Це останній день перед Великим постом – періодом, який має надзвичайне значення для християн. Це час стримування, покаяння, духовного очищення та зміцнення віри. Однією з найважливіших умов, щоб гідно та плідно пройти цей період, є прощення провин наших ближніх та отримання прощення за власні.

В умовах сучасної війни, кожна дрібниця, що раніше призводила до сварок, відчуження та поділу між нами та нашими близькими, повинна відійти в минуле. Сила прощення має проявлятися в об’єднанні навколо єдиної мети – перемоги добра. Сьогодні, як ніколи, важливо пробачати образи та просити вибачення за власні помилки, щоб разом працювати для досягнення цієї мети.

Прощення і прохання пробачення — це дві ключові чесноти християнина. Справжнє прощення неможливе без бажання змінитися, стати кращою людиною та не повторювати помилки. Вміння прощати демонструє людяність, милосердя та доброту, свідчить про духовну зрілість та внутрішню силу. І навпаки, небажання прощати, нездатність визнавати власні помилки вказує на гординю, черствість серця, духовну слабкість та недосконалість. У період посту це особливо важливо.

Господь закликає нас до сили, вчить боротися зі злом, а не примножувати його, бути переможцями, а не рабами злості. Він нагадує: «Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний» (Мф. 6: 14). Також, у молитві «Отче наш», ми звертаємося до Небесного Отця зі словами: «…і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Це нагадування про важливість взаємного прощення та покаяння.

Кожен з нас має гріхи перед Богом та ближніми. Немає людини, яка б жила без помилок. Тому кожен потребує прощення. Прощайте та отримуйте прощення заради перемоги добра.

#Церква_з_тобою