Деякі продукти, а також спосіб їх приготування, можуть суттєво підвищувати рівень цукру в крові.

Наприклад, морква чи селера, які часто вважаються корисними, насправді є моноваріантними продуктами. Вони можуть значно підвищувати рівень цукру та глікемічний індекс, якщо споживаються окремо від інших продуктів. З біохімічної точки зору, вживання однієї морквини може бути порівнянне зі споживанням десерту.

Фрукти, особливо ті, що мають високий глікемічний індекс, як-от ананас, диня чи кавун, не підходять для перекушування. Також високий ГІ мають сухофрукти, особливо родзинки, через високу концентрацію цукрів. Консервовані у сиропі фрукти є справжньою «цукровою бомбою».

Соки вважаються швидкими джерелами глюкози, оскільки їх рідка консистенція сприяє швидкому всмоктуванню цієї речовини в кров. Для порівняння, склянка виноградного соку та чотири пончики містять однакову кількість цукру. Однак, склянка соку, яку наш організм може сприймати як повноцінний прийом їжі, насправді не дає відчуття ситості через різкі стрибки інсуліну, що призводить до швидкого повернення відчуття голоду.

Фреш, або свіжовичавлений сік, важко назвати продуктом здорового способу життя. Під час його приготування з фруктів видаляють не лише шкірку, багату на вітаміни, а й клітковину. Клітковина діє як буфер, пом’якшуючи вплив глюкози на організм.

Незважаючи на поширену думку про шкоду білого цукру, його замінники можуть бути ще більш шкідливими. Вони знижують чутливість рецепторів солодкого, змушуючи організм з часом вимагати все більше цукру для отримання бажаного смаку.

Якщо ви здорова людина і дотримуєтеся правильного харчування, розраховувати глікемічний індекс потрібно лише для перекусів. Наприклад, вживання лише морквяних паличок може спричинити різкий стрибок цукру в крові. Повторення таких епізодів значно збільшує ризик розвитку інсулінорезистентності.

Підвищений рівень цукру в крові є не лише фактором ризику розвитку цукрового діабету, а й призводить до інсулінорезистентності. Цей стан характеризується зниженням чутливості клітин до інсуліну, гормону, що відповідає за транспортування глюкози в клітини. В результаті глюкоза накопичується в крові. Інсулінорезистентність є підступним станом, який важко помітити на ранніх стадіях, але наслідки його лікування можуть бути надзвичайно складними. Він стає основою для розвитку цукрового діабету II типу та інших серйозних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, полікістоз яєчників та ожиріння.

Читайте також: