Черкаська громада оплакує втрату свого сина, солдата Дмитра Борзикіна, якого провели в останню путь з глибоким сумом та шаною. Ця сумна подія торкнулася сердець багатьох, нагадуючи про високу ціну миру та свободи.

Дмитро Михайлович Борзикін народився у місті Торецьк, що на Донеччині. Його шлях до захисту Батьківщини розпочався зі шкільних років. Він здобував освіту у ЗОШ №17 селища Нью-Йорк, де отримав міцні знання. Після завершення 9 класів, Дмитро вступив до Ясинуватського професійно-технічного училища. Там він опанував фах слюсаря-ремонтника, професію, яка вимагає точності, вміння та відповідальності.

Перш ніж стати на захист України, Дмитро працював на СТО у своєму рідному місті Торецьк, надаючи послуги з ремонту автомобілів. Його професійні навички та відповідальне ставлення до роботи були відзначені колегами. Деякий час він також працював далекобійником, долаючи тисячі кілометрів та пізнаючи дороги країни.

З початком повномасштабного вторгнення, Дмитро Борзикін без вагань став на захист Батьківщини. Він сумлінно виконував обов’язки водія, забезпечуючи життєво важливі логістичні потреби. Його відданість присязі українському народові була непохитною до останнього подиху. На жаль, серце нашого захисника зупинилося під час лікування від тяжкого бойового вибухово-теплового поранення, отриманого в бою. Кожен день боротьби за незалежність України забирає найкращих.

У Черкасах на Дмитра чекали його мама і сестра. Для них він був не просто солдатом, а найріднішою, найдорожчою людиною, опорою та гордістю. Їхнє горе неможливо описати словами.

Вічна пам’ять і слава Герою! Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Щирі співчуття рідним та близьким Дмитра Борзикіна. Нехай спогади про нього зігрівають у ці найважчі хвилини.