Чи може працівник звільнитися в день подання заяви про порушення трудових прав?

**Запитання:** Якщо на підприємстві існує заборгованість із заробітної плати працівникам, чи може такий працівник звільнитися в день подання відповідної заяви через порушення своїх трудових прав?

**Відповідь:** За загальним правилом, працівник має право звільнитись за власним бажанням, подавши письмову заяву за два тижні до бажаної дати звільнення. Однак, існують обставини, за яких звільнення за власним бажанням може відбутися раніше встановленого терміну. Це можливо, якщо працівник вкаже в заяві поважні причини, які передбачені частинами першою та третьою статті 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП), а також статтею 4 Закону України від 15.03.2022 № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Однією з таких поважних причин є порушення роботодавцем трудових прав працівника. Згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП, працівник має право розірвати трудовий договір у визначений ним строк, якщо роботодавець порушує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинить мобінг (цькування) щодо працівника, або не вживає заходів для його припинення, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Отже, у випадку реальних порушень трудового законодавства з боку роботодавця, зокрема несвоєчасної виплати заробітної плати, працівник, який бажає звільнитися, повинен подати заяву про звільнення за власним бажанням. У цій заяві обов’язково слід вказати причину звільнення (несвоєчасна виплата заробітної плати), бажану дату звільнення та посилання на норму закону – частину 3 статті 38 КЗпП.

Крім того, у разі припинення трудового договору через порушення власником чи уповноваженим органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, працівникові належить вихідна допомога. Її розмір визначається колективним договором, але не може бути меншим за три місячні середні заробітні плати, відповідно до статті 44 КЗпП.

У день звільнення роботодавець зобов’язаний надати працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми, провести повний розрахунок, а також, на вимогу працівника, внести відповідні записи до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Також роботодавець повинен видати працівникові на його прохання довідку про роботу на підприємстві, із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, періоду роботи та розміру заробітної плати.

Якщо роботодавець самостійно змінить підставу звільнення, зазначену працівником згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП, на іншу, працівник може звернутися до суду для вирішення трудового спору. Позов слід подавати в місячний строк з дня отримання копії наказу про звільнення, а у справах щодо виплати належних при звільненні сум – у тримісячний строк з дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми (ст. 116 КЗпП).