Неврологи пояснюють: коли ми чуємо або уявляємо комах, мозок активує ті ж ділянки, що й при справжньому дотику. Це явище називають «заразним свербінням». Свербіж, викликаний уявою, є досить цікавим явищем.

«Мозок не просто обробляє реальність — він її конструює», — пояснює доктор Шахін Лакхан. Розуміння цього механізму допомагає краще контролювати свербіж.

Візуальні, слухові або навіть уявні образи можуть викликати соматосенсорні реакції, подібні до тих, які виникають при фізичному контакті. Соматосенсорні реакції підкреслюють зв’язок між мозком та тілом.

Ще один чинник — дзеркальні нейрони, які активуються, коли ми бачимо, як інша людина чухається. Це як заразне позіхання — лише тривожніше. Крім того, тривожність, огида чи страх можуть посилювати ці відчуття. Емоції активують лімбічну систему, підсилюючи відчуття свербежу. Емоційний стан значно впливає на сприйняття свербежу.

Такі сигнали мають еволюційне коріння. Мозок спрацьовує на загрозу, навіть якщо вона лише уявна. Комахи могли переносити хвороби, і надмірна обережність допомагала вижити. Еволюційне коріння свербежу пояснює його захисну функцію.

«Це як пожежна сигналізація, що спрацьовує через запах диму», — каже Лакхан. Аналогія з пожежною сигналізацією ілюструє швидкість реагування мозку на загрози.

Чому деяким «свербить» більше:

Не всі реагують однаково. Люди з високою тривожністю, підвищеною чутливістю до тілесних відчуттів чи високою емпатією частіше відчувають фантомний свербіж. Фантомний свербіж частіше зустрічається у людей з певними особливостями.

У групах цей ефект посилюється — достатньо, щоб одна людина згадала про вошей, і вже вся компанія починає чухатись. Соціальний контекст може посилити відчуття свербежу.

Як припинити це відчуття:

Лакхан радить:

• усвідомити, що свербіж створює мозок, а не тіло;

• переключити увагу — наприклад, занурити руки у холодну воду;

• зробити вправи на заземлення;

• практикувати глибоке дихання, щоб заспокоїти парасимпатичну нервову систему. Глибоке дихання допомагає заспокоїти нервову систему та зменшити свербіж.

Нейробіологиня Фрідеріке Фабріціус радить також «потоваришувати» з тригерами — частіше стикатися з ними у безпечному середовищі, щоб організм поступово звик. Фабріціус підкреслює важливість звикання до тригерів свербежу.

«Ваше тіло може навчитися розслаблятися в присутності комах», — пояснює вона. Навчання тіла розслабленню може зменшити реакцію на комах.

Нагадаємо, раніше ми писали, що мільйони мікроскопічних істот, відомих як пилові кліщі, невидимо панують у наших спальнях. Вони ховаються у шторах, постільній білизні та м’яких меблях. Якщо ви часто прокидаєтеся з нежитем або страждаєте від нападів алергії вдома, варто приділити увагу цій проблемі.