Вибір Києва як центрального міста давньої Русі був зумовлений не лише його розмірами чи впливом, але й ключовою географічною перевагою. Український історик та голова Інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров у своєму відеоблозі детально пояснив, чому саме Київ зайняв таке важливе місце в історії.

Попри те, що Київ міг здаватися просто великим поселенням на Дніпрі, його стратегічне розташування на знаменитому торговому шляху «із варягів у греки» стало вирішальним. Цей головний водний маршрут, що з’єднував північ Європи (Балтику) з півднем (Чорне море), фактично контролювався Києвом. Це давало місту значні переваги у розвитку торгівлі та економіки.

Річки, такі як Десна та Прип’ять, що зливалися поблизу міста, створювали природну точку перетину для купців. Це дозволяло Києву ефективно контролювати торговельні потоки, вирішуючи, коли відкривати або закривати торгівлю, і таким чином впливати на її розвиток. Географічне розташування Києва на Дніпрі було не просто зручним, а стратегічно важливим для всієї держави.

Крім того, рельєф Києва додавав йому переваг. Високі пагорби на правому березі Дніпра забезпечували чудовий огляд околиць та можливість контролювати територію. Численні острови, що знаходилися поблизу, могли використовуватися для перекриття руху річкою у разі виникнення небезпеки. Водночас, плато внизу, де розташовувався сучасний Поділ, було ідеальним місцем для облаштування портових споруд та житлових поселень, що сприяло розвитку міської інфраструктури.

Завдяки цим чинникам Київ став не лише політичним центром, а й ключовим логістичним та торговим вузлом, який поєднував різні частини Європи, включаючи Візантію та східні регіони. Це сприяло зміцненню його позицій як столиці.

Дослідники висловлюють різні версії щодо початкового етапу існування Києва, припускаючи, що його історія могла початися як з Подолу, так і зі Старокиївської гори. Обидві ці теорії мають вагомі підстави і визнаються як можливі точки відліку становлення української столиці.

Читайте також