Нещодавно Чоповицька громада зазнала непоправної втрати, прощаючись із головним сержантом Гуменюком Станіславом Григоровичем. Цей день став траурною сторінкою в історії регіону, адже громада провела в останню путь справжнього Героя — воїна, відданого волонтера та активного громадського діяча, який поклав своє життя за свободу та незалежність України. Його прощання з Героєм Станіславом Гуменюком було сповнене глибокої скорботи та безмежної вдячності, залишивши незгладний слід у серцях усіх, хто його знав.

На мітинг-прощання, який відбувся у серці Чоповицької громади, зібралися сотні людей. Серед них були не лише жителі громади, а й представники місцевої влади, бойові побратими, рідні, друзі та колеги. Кожен прийшов, щоб віддати останню шану людині, яка завжди стояла в перших лавах. Станіслав Григорович був невтомним борцем за правду, за вільне слово та за справедливість, а з доленосного 2014 року він став на захист України зі зброєю в руках, демонструючи незламну волю та мужність. Його внесок у захист Батьківщини неоціненний, і пам’ять про воїна житиме вічно, слугуючи маяком для майбутніх поколінь.

Серце Станіслава Гуменюка було завжди відкрите для кожного, хто потребував допомоги чи підтримки. Його слова були чесними та щирими, а дії — рішучими та впевненими. Для багатьох він був не просто другом чи побратимом, а справжнім наставником, прикладом незламності духу. Він був тією людиною, яка ніколи не зламалася під тиском обставин, не здалася перед викликами та ніколи не мовчала, коли йшлося про важливі речі. Під час мітингу звучали слова глибокої скорботи, переплетені з безмежною вдячністю за його самопожертву та відданість ідеалам свободи. Це вшанування пам’яті стало символом єдності громади перед лицем спільної втрати, підкреслюючи спільний біль та гордість за Героя.

Чин відспівування загиблого захисника України відслужив протоієрей Степан ФАТИЧ із Православної церкви України, додавши події особливої духовності та величі. Військовослужбовці віддали Станіславу Гуменюку останні військові почесті, схиливши прапори на знак глибокої поваги. Тиша, що запанувала під час церемонії, красномовно підтвердила те, що неможливо передати словами: ми втратили надзвичайну людину, справжнього Героя. Ця втрата залишила глибокий шрам у серцях усіх, хто його знав. Однак ми зобов’язані пам’ятати, якою сильною та незламною була ця людина, і яку ціну він заплатив за наше мирне небо та світле майбутнє.

Особливо зворушливою та незабутньою миттю стало завершення церемонії прощання з Героєм Станіславом Гуменюком, коли прозвучала пісня «Спомин» у його власному виконанні. Цей музичний твір став ніби останньою, глибокою та світлою розмовою Станіслава Григоровича з усіма, хто прийшов його провести. Його голос, сповнений щирості та любові до Батьківщини, назавжди закарбується в пам’яті. Світла пам’ять про цю видатну людину, про її внесок у захист України, житиме в серцях кожного, хто мав честь знати його особисто. А для Чоповицької громади, за яку він жив, активно діяв і відважно воював, він залишиться вічним символом мужності та самопожертви. Його життя — це приклад безкорисливої любові до рідної землі.

Герої не вмирають. Вони продовжують жити в наших спогадах, у наших вчинках та в ідеях, за які вони боролися. Станіслав Григорович Гуменюк залишив по собі не просто спомин, а приклад справжнього патріотизму, безкомпромісної боротьби за правду та незгасний вогонь любові до України. Його подвиг слугуватиме натхненням для майбутніх поколінь, нагадуючи про ціну свободи та важливість єднання. Мітинг-прощання, як і вся церемонія, підкреслили глибоку повагу до його пам’яті та подяку за його героїчний шлях. Нехай його світла пам’ять буде вічною, а його дух надихає нас на подальшу боротьбу за вільну та незалежну Україну.

« повернутися