Глави урядів Естонії, Латвії, Польщі та президент Литви звернулися до керівництва Європейського Союзу з потужним відкритим листом, закликаючи значно посилити підтримку оборонних ініціатив уздовж східного кордону ЄС. Це звернення, опубліковане у соціальній мережі Х прем’єр-міністром Крістеном Міхалом, підкреслює нагальну потребу в консолідованих діях для забезпечення безпеки Європи.

Лист, датований 20 червня, підписали ключові лідери регіону: прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня, президент Литви Гітанас Науседа та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Їхнє спільне звернення наголошує на зростаючій та багатогранній загрозі, що походить від агресивних дій Росії та Білорусі. Ці загрози включають дестабілізуючі операції, акти саботажу, а також використання мігрантів як інструменту гібридної війни для чинення політичного тиску на країни ЄС, особливо вздовж його східних кордонів.

Лідери чотирьох країн висловили чітке розуміння того, що ці дії є випробуванням для європейської здатності до стримування та її загальної витривалості. У своєму зверненні вони підкреслили, що безпека Європи та її держав-членів перебуває під посиленою загрозою, що вимагає негайної, більш скоординованої та рішучої стратегічної відповіді від усього Союзу. Це заклик до глибшої інтеграції оборонних зусиль та спільного бачення протидії викликам.

Автори листа закликали Європейський Союз розглядати такі масштабні оборонні ініціативи, як «Балтійська оборонна зона» та «Східний щит», не просто як регіональні проєкти, а як проєкти спільного європейського інтересу. Вони наполягають на тому, щоб ЄС підтримав їх усіма доступними інструментами та фінансовими механізмами Союзу. Це підкреслює колективний характер загрози та необхідність спільного фінансування та координації.

Естонія, Латвія, Литва та Польща вже демонструють свою прихильність зміцненню власної обороноздатності, активно інвестуючи у відповідні проєкти та готові витрачати понад 5% свого ВВП на оборону. Це демонструє їхню рішучість та готовність взяти на себе значну частину тягаря. Лідери наголосили на критичній важливості створення потужної інфраструктури, здатної ефективно протидіяти можливим військовим вторгненням та іншим формам агресії. Вони також підкреслили важливість тісної координації оборонних зусиль як у межах Європейського Союзу, так і з Північноатлантичним альянсом (НАТО), адже лише спільні дії можуть забезпечити ефективну протидію.

Ініціативи «Східний щит» та «Балтійська оборонна зона» є комплексними проєктами, спрямованими на розвиток багаторівневих оборонних заходів по всій протяжності східного кордону Євросоюзу. Ці проєкти вже активно реалізуються на національних рівнях, проте для їхнього повного розгортання та максимальної ефективності необхідна значно ширша підтримка з боку європейських інституцій. Це включає фінансову допомогу, технічну експертизу та політичну координацію.

Наприклад, наприкінці минулого року польський уряд вже почав будівництво системи укріплень «Східний щит» на своїх кордонах з іншими державами. Постанова про створення «Національної програми стримування і оборони «Східний щит», на реалізацію якої у 2024-2028 роках передбачено 10 мільярдів злотих, була ухвалена польським урядом у червні минулого року на виїзному засіданні. Також 20 червня Сили оборони Естонії, у співпраці з відповідними державними центрами, розпочали створення Балтійської оборонної зони на південно-східному кордоні країни, що є частиною ширших зусиль для посилення оборони східного кордону ЄС.

Підписуйся на новини!