Шановні жителі Петриківської громади, кожен день українського спротиву нагадує нам про незламність духу та титанічні зусилля тисяч патріотів, що стоять на захисті нашої землі. Вже понад 1230 днів Україна протистоїть агресору, чия жорстокість і цинізм не мають меж. Ця боротьба є свідченням нашого прагнення до свободи, збереження культури та майбутнього, сповненого гідності. Ми пам’ятаємо, що кожен день перемоги виборюється ціною надзвичайних жертв.

Щоденно ми схиляємо голови у хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять усіх, чиї життя забрала ця кривава агресія. Серед них – відважні воїни та невинні мирні жителі, чиї імена назавжди викарбувані в серцях українців. Їхні душі, наче зорі, освітлюють наш шлях до перемоги, постійно нагадуючи про справжню ціну свободи. Вшанування пам’яті полеглих героїв є нашим священним обов’язком, адже вони віддали найцінніше – своє життя – заради нашого вільного майбутнього. Це є основою нашого українського спротиву.

Три роки тому Петриківська громада, і вся Україна, дізналася про трагічну загибель вірного сина нашої землі — Стасовського Дмитра Юрійовича. Його історія — це приклад непересічної мужності та самовідданості. Дмитро Стасовський, ще зовсім молодий, з полум’яним запалом справедливості, не вагаючись, став на захист рідної Вітчизни. Разом зі своїм батьком, пліч-о-пліч, він ніс важку службу на передовій, оберігаючи кожен клаптик української землі від ворожих зазіхань.

Дмитро був не просто воїном; він мав серце, сповнене доброти та людяності. Його незламна воля та справжня мужність поєднувалися з безмежною чуйністю та бажанням допомагати іншим. Він був працьовитим і наполегливим, вірячи, що реальні зміни на краще починаються з власних вчинків і особистої відповідальності. Ця віра в можливість змінити світ на краще завжди була його рушійною силою. Пам’ять про героя Дмитра Стасовського живе у наших серцях.

Дмитро Стасовський жив за високими життєвими принципами, будучи людиною честі та совісті. Для нього такі слова, як «Батьківщина», «честь», «гідність», мали глибокий, істинний зміст, а не були просто порожніми звуками. Його мрії про вільну, незалежну Україну надавали йому сили навіть у найскладніші моменти, коли, здавалося б, сили вже покидали його. Він боровся за ті ідеали, в які вірив усім серцем. Саме такі герої, як Дмитро, становлять основу нашого українського спротиву.

Ми пам’ятаємо кожного героя, хто поклав своє життя за Україну. Ми шануємо їхній подвиг і ніколи не забудемо ті жертви, які вони принесли заради нашого миру та свободи. Імена таких захисників, як Дмитро Стасовський, назавжди вписані золотими літерами в історію України та, зокрема, нашої рідної Петриківщини. Ці герої не вмирають; вони продовжують жити в нашій пам’яті, у наших серцях, надихаючи нас на подальшу боротьбу та розбудову сильної, незалежної держави. Вшанування пам’яті таких героїв є запорукою нашої національної єдності та стійкості. Вони – наша совість, наша гордість і наш вічний приклад.