Війна, Новодунаєвецька ОТГ, Суспільство
Вшанування пам’яті: загиблі медики на війні – наші герої
Щороку, 10 липня, Україна схиляє голову перед світлою пам’яттю медичних працівників, які віддали своє життя за свободу та незалежність нашої держави. Ця знаменна дата, встановлена на державному рівні, вперше відзначається як День вшанування загиблих медиків, які героїчно полягли під час повномасштабної російсько-української війни. Це не просто данина поваги, а глибоке усвідомлення безцінного внеску тих, хто в найстрашніші часи залишався на передовій, рятуючи життя інших, але, на жаль, не зміг зберегти власне. Кожен із цих загиблих медиків – це окрема історія мужності, самопожертви та незламності духу. Їхня пам’ять житиме вічно у серцях українців. Ініціатива «Посвіт пам’яті», започаткована Орденом Святого Пантелеймона, має на меті увіковічнити імена та подвиги медичних працівників, що загинули, виконуючи свій професійний обов’язок внаслідок жорстокої збройної агресії. Медик – це не просто фах, це справжнє покликання, що вимагає безмежної відданості та самовіддачі. Вони працюють безперервно, вдень і вночі, надаючи невідкладну медичну допомогу та щодня рятуючи людські життя, часто ризикуючи своїм. Українські медики стали справжніми ангелами-охоронцями на полі бою, не шкодуючи себе заради порятунку бійців. Коли у 2022 році розпочалася повномасштабна військова агресія з боку росії, тисячі медичних працівників добровільно вирушили на фронт. Вони стали невід’ємною частиною Збройних Сил України та інших формувань, працюючи в екстремальних умовах, під обстрілами, у тимчасових шпиталях та польових госпіталях. На жаль, багато з них так і не повернулися до своїх домівок, поповнивши скорботний список загиблих медиків. Їхні імена назавжди вписані золотими літерами в історію України. Серед тих, хто віддав своє життя, є й наша героїня – Альона Новіцька (Кушнір). Вона була справжнім бойовим медиком, яка з перших днів повномасштабної війни перебувала разом зі своєю сім’єю у Маріуполі. Незважаючи на надзвичайну небезпеку, Альона Миколаївна твердо вирішила допомагати українським військовим. Її відданість справі та мужність були безмежними. Вона врятувала безліч життів, надаючи першу допомогу пораненим воїнам, витягуючи їх з-під обстрілів та докладаючи всіх зусиль для їхнього одужання. Проте її власне життя трагічно обірвалося. 15 квітня 2022 року, під час героїчної оборони металургійного комбінату «Азовсталь», ворог застосував бетонобійну бомбу. Унаслідок цього жахливого удару Альона загинула разом з іншими військовими, які мужньо тримали оборону фортеці незламності. Її тіло, на жаль, і досі залишається там, як і тіла багатьох інших героїв Азовсталі, які віддали свої життя за Україну. Ця невимовна втрата є незагоєною раною для всієї країни та особисто для її родини. Сьогодні, у Новодунаєвецькій громаді, відбулася зворушлива церемонія вшанування пам’яті Альони Миколаївни Новіцької (Кушнір). Хвилина мовчання була присвячена її незламному духу та самовідданості. Крім традиційного звуку метронома та величного державного гімну України, у повітрі лунав ще один символ – звук серцебиття, що поступово сповільнювався, а потім зовсім зупинився. Цей символічний акт глибоко відобразив біль втрати та велич подвигу кожного медичного працівника, який загинув, виконуючи свій святий обов’язок. Ми повинні завжди пам’ятати про тих, хто поклав своє життя, рятуючи наших захисників. Шануймо пам’ять про всіх загиблих медиків, адже вони робили усе можливе і неможливе для того, щоб зберегти життя наших бійців, даруючи їм шанс на майбутнє. Їхній подвиг – це не лише історія, а вічний маяк відваги та любові до Батьківщини. Україна ніколи не забуде своїх героїв України, особливо тих, хто, будучи цивільним, став воїном, оберігаючи життя на передовій.


