Масштабний шпигунський скандал сколихнув нейтральну Швейцарію. Офіцера Федеральної розвідувальної служби (FIS) звинувачують у передаванні надсекретних даних російським військовим структурам, ймовірно, через компанію «Лабораторія Касперського» протягом понад п’ять років. Цей інцидент викликав серйозне занепокоєння серед країн-союзників та призвів до негайного внутрішнього розслідування. Питання шпигунства стало ключовим у міжнародних відносинах.

Швейцарський шпигунський скандал розгортається на тлі зростаючої геополітичної напруженості. Шпигунство – це серйозне звинувачення, особливо коли воно стосується передачі секретної інформації іноземним державам.

Роки таємних витоків: механізм діяльності шпигуна та його виправдання

За інформацією, яка стала ударом для західних розвідувальних кіл, високопоставлений офіцер кіберпідрозділу швейцарської Федеральної розвідувальної служби (FIS) нібито передавав вкрай чутливі дані російській кібербезпековій компанії «Лабораторія Касперського». Звідти, як вважається, інформація згодом потрапила до рук Головного розвідувального управління (ГРУ) Росії, що є однією з ключових російських шпигунських структур. Розслідування шпигунства триває.

Примітно, що «Лабораторія Касперського» завжди рішуче заперечувала будь-які зв’язки між своїми кібербезпековими послугами та російськими спецслужбами, наголошують усі джерела.

Справа, за попередніми даними, охоплює значний період — від п’яти до шести років, починаючи від 2014-го або 2015-го і до кінця 2020 року. Офіцер, чиє ім’я наразі не розголошується, обіймав відповідальну посаду керівника кіберкоманди FIS. Масштаби шпигунства вражають.

Викриття цих небезпечних витоків стало можливим завдяки пильності двох союзних розвідувальних агентств. Саме вони попередили швейцарських офіційних осіб про витік даних та ризики. Ці агентства навіть вдалися до радикальних заходів, пригрозивши повністю припинити співпрацю з FIS, якщо підозрюваний співробітник продовжить службу.

Цей факт підкреслює високий рівень загрози, яку витоки становили для власних операцій союзників.

Швейцарський офіцер, який звільнився зі служби 2020 року, нібито виправдовував свою співпрацю з російською кіберфірмою потребою в доступі до кіберінструментів. За його словами, FIS, яка налічує кілька сотень співробітників, не могла надати їх через нестачу власного досвіду та ресурсів. Таке пояснення викликає додаткові питання щодо внутрішніх можливостей і процедур безпеки самої швейцарської розвідки, у якій працюють близько 400 співробітників.

Негайне розслідування та наслідки для міжнародної довіри

Міністерство оборони Швейцарії вже розпочало повномасштабне розслідування щодо цих ймовірних витоків інформації. Міністр оборони Мартін Пфістер наголосив на першочерговій важливості забезпечення надійності військового персоналу, особливо «в поточній глобальній ситуації, позначеній небезпекою». Розслідування шпигунства триває під пильним контролем.

Для забезпечення прозорості та незалежності розслідування Пфістер уповноважив зовнішній і незалежний орган переглянути всі попередні розслідування з цього питання, включно з тими, які проводилися всередині самої FIS.

Співпраця з «Лабораторією Касперського» є особливо дивовижною та тривожною для західної розвідувальної служби. Багато експертів протягом років висловлювали побоювання, що цей кібербезпековий гігант має тісні зв’язки з російською розвідкою. Ще 2017 року низка країн заборонила використання програмного забезпечення Kaspersky певними державними органами саме через підозри у шпигунстві. 2024-го Сполучені Штати пішли далі, повністю заборонивши продукти та послуги Kaspersky на своїй території.

Розслідування, проведене швейцарським суспільним мовником SRF, базується на внутрішньому звіті Федеральної розвідувальної служби. Цей звіт показав, що «недоліки, раніше позначені як кібер-афера, мають набагато більший вимір: вони включають найбільш чутливі зв’язки з Росією та погрози з боку дружніх розвідувальних служб припинити співпрацю зі Швейцарією». Ситуація зі шпигунством серйозна.

Це свідчить про те, що інцидент має далекосяжні наслідки для міжнародної довіри до швейцарської розвідки. Хоча Швейцарія зберігає нейтралітет і підтримує міцні відносини з НАТО та сусідніми державами, ці нещодавні викриття, ймовірно, стануть сильним ударом для західних розвідувальних кіл і можуть суттєво вплинути на майбутню співпрацю та обмін інформацією.

Нагадаємо, у Британії розкрили російську шпигунську мережу, агенти якої стежили за українськими військовими та журналістами. Операції велися за вказівками Яна Марсалека — колишнього топменеджера німецької компанії Wirecard, якого підозрюють у зв’язках із російськими спецслужбами.