Науковці зі Стенфордського університету зробили значний крок у галузі нейро-комп’ютерних інтерфейсів, розробивши систему, що перетворює внутрішню мову на текст. Ця інноваційна технологія, детально описана в авторитетному журналі Cell, відкриває нові горизонти для людей, які втратили здатність говорити, надаючи їм потенційну можливість відновити комунікацію. Експерименти показали, що система здатна розпізнавати слова, які людина подумки уявляє, активуючи ті самі ділянки мозку, що й під час вимови. Це дозволяє алгоритмам штучного інтелекту ефективно навчатися розпізнаванню навіть невимовлених фраз.

Для забезпечення конфіденційності розробники інтегрували функцію пароля, яка надає користувачеві контроль над доступом до його внутрішньої мови. У рамках одного з тестів, система успішно розпізнала кодову фразу “Chitty chitty bang bang” у 99% випадків, підтверджуючи надійність механізму контролю. Розробка базується на детальному аналізі нейронної активності моторної кори головного мозку, зони, відповідальної за мовленнєві функції. Чотирьом добровольцям було імплантовано мікроелектроди для точної фіксації електричних сигналів, що надходять від нейронів. Це дозволяє досягти високої точності у розпізнаванні мовленнєвих намірів.

Сучасні нейро-комп’ютерні інтерфейси вже знаходять застосування, допомагаючи людям з обмеженими можливостями керувати комп’ютерами та протезами за допомогою сили думки. Однак, як зазначає Ерін Кунц, одна з авторів дослідження зі Стенфорду, цей проект є першим, що успішно зафіксував та інтерпретував мозкову активність, пов’язану саме з внутрішнім мовленням. Ця розробка штучного інтелекту має потенціал кардинально змінити підходи до комунікації для людей з мовленнєвими розладами. Вона відкриває двері до нових терапевтичних можливостей та покращення якості життя для мільйонів людей по всьому світу. Подібні досягнення у сфері ШІ також сприяють прогресу в інших галузях, наприклад, у розшифровці стародавніх текстів, де штучний інтелект допомагає відновлювати втрачені слова та визначати походження артефактів.

Нагадаємо, що нещодавно новий інструмент штучного інтелекту продемонстрував здатність революціонізувати вивчення стародавніх текстів. Він не тільки вміє заповнювати прогалини у римських написах, викарбуваних на монументах чи повсякденних предметах, але й допомагає визначати дату та місце походження цих цінних артефактів. Це свідчить про широкий спектр застосувань штучного інтелекту, від медицини до історичних досліджень.