Ще одна душа відлетіла у височінь та поповнила небесне військо. Сьогодні ми з глибоким сумом повідомляємо про смерть Кіцнака Василя Миколайовича, який назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав.

Кіцнак Василь Миколайович народився 16 вересня 1967 року в мальовничому селі Красноїлля. Його життєвий шлях почався в рідному селі, де він закінчив Красноїльську школу. Після школи Василь вступив до Коломийського професійно-технічного навчального закладу, обравши спеціальність столяра. Там же він здобув ще й кваліфікацію водія. Ці знання стали в нагоді в подальшому житті, адже після закінчення навчального закладу він працював водієм. Свій військовий обов’язок Василь проходив у Южній групі військ, обіймаючи посаду заправщика, де віддано служив своїй країні.

З 2008 року Василь Миколайович проживав у цивільному шлюбі зі своєю дружиною Тетяною. Їхнє кохання принесло у світ сина Василя. Разом з Тетяною вони виховували її доньку Софійку, створюючи теплу та люблячу родину. Останні роки життя Василь провів у селі Рівня, де його знали як доброго сусіда та щиру людину.

7 березня 2022 року, коли країна потребувала захисників, Василь Миколайович був призваний на службу. Як старший солдат, він сумлінно та відповідально виконував свої обов’язки на посаді водія-електрика у Верховинському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Його служба була прикладом відданості та патріотизму.

На жаль, 5 квітня 2025 року, життя Василя Миколайовича обірвалося в Івано-Франківській обласній лікарні. Його смерть – це велика втрата для родини, друзів та всіх, хто його знав.

Висловлюємо щирі співчуття дружині, сину, донечці, всім рідним та близьким померлого. Нехай пам’ять про Василя буде вічною, а його сім’я знайде сили та розраду у спогадах про нього. Світла пам’ять про Василя Кіцнака назавжди залишиться в наших серцях. Його життя – це приклад мужності, відданості та любові до родини та Батьківщини. Ми завжди будемо пам’ятати його.

Вічна пам’ять!