Щороку з настанням осені українські міста й села стикаються з серйозною проблемою — масовим спалюванням опалого листя. Багатьом це здається найпростішим способом прибрати територію, однак така практика є значним порушенням санітарних норм, становить серйозну загрозу для здоров’я людей та завдає шкоди довкіллю. Важливо розуміти, чому спалювання листя несе небезпеку та які існують екологічно безпечні альтернативи.

1. Законодавче регулювання: що заборонено?
В Україні спалювання листя суворо регламентується низкою нормативно-правових актів. Ключовими з них є Закон України “Про охорону атмосферного повітря”, який забороняє викиди забруднюючих речовин, зокрема через спалювання побутових та рослинних відходів без відповідного дозволу. Також, Санітарні правила утримання територій населених місць (Наказ МОЗ України №145 від 17.03.2011 р.) прямо забороняють спалювання опалого листя та інших рослинних решток на території населених пунктів, наголошуючи на необхідності організованого збирання, вивезення або компостування органічних відходів.

2. Чому спалювання листя небезпечне?
⚠ Викиди шкідливих речовин
Процес спалювання листя супроводжується виділенням надзвичайно токсичних речовин, таких як діоксини (відомі канцерогени), бензапірен (речовина, що викликає рак), чадний газ (CO), що особливо небезпечний для дітей, вагітних та осіб із серцево-судинними чи дихальними захворюваннями. Також у повітря потрапляють оксиди азоту, сірки та важкі метали, які осідають у легенях і крові, провокуючи розвиток хронічних захворювань.
Шкода для здоров’я людини
Дим від спаленого листя може спричиняти загострення бронхіальної астми, алергічні реакції, респіраторні захворювання, особливо у вразливих груп населення (діти, літні люди), а також серцево-судинні порушення.
Екологічна шкода
Окрім забруднення повітря, що різко зростає в період масового спалювання, токсини осідають у ґрунті та потрапляють у підземні води. Спалювання знищує корисних комах, черв’яків та мікроорганізми, важливі для здоров’я ґрунту. До того ж, існує високий ризик виникнення масштабних пожеж, особливо в суху погоду.

3. Екологічно безпечні альтернативи
На щастя, існують ефективні та екологічні методи утилізації опалого листя. Компостування — це найкращий спосіб перетворити рослинні відходи на цінне добриво протягом 6–12 місяців. Для цього можна облаштувати компостну яму чи ящик. Мульчування — ще один чудовий варіант. Подрібнене листя, слугуючи мульчею для грядок, дерев та кущів, допомагає зберігати вологу в ґрунті та пригнічує ріст бур’янів. Також варто дізнатися про можливість вивезення листя на полігони або спеціалізовані пункти збору зелених відходів, звернувшись до місцевого ЦНАПу чи управління ЖКГ.

4. Роль громади та просвітницька робота
Ефективна боротьба зі спалюванням листя вимагає системної роботи на рівні громади. Це включає інформування мешканців про заборону та наслідки такого діяння, організацію екологічних акцій, створення місць для збору або компостування листя, а також проведення роз’яснювальної роботи в навчальних закладах.

5. Покарання за спалювання листя
Кожен громадянин України має законне право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, гарантоване статтею 50 Конституції. Чинним законодавством забороняється спалювання залишків сухої рослинності та опалого листя. Це порушення правил благоустрою населених пунктів та статей 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), зокрема статті 152, за порушення правил благоустрою передбачено штраф від 340 до 1360 грн. для громадян та від 850 до 1700 грн. для посадових осіб.

Спалювання листя — це не «традиція» чи «швидке прибирання», а незаконне діяння, що шкодить здоров’ю, забруднює довкілля та ставить під загрозу майбутнє. Зробіть свідомий вибір на користь екологічних рішень: компостування, мульчування, належна утилізація — замість диму та вогню. Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області закликає мешканців не палити листя, піклуючись про власне здоров’я та довкілля!