Щороку, історична пам’ять повертає нас до героїчних, болючих і радісних днів визволення рідного села. Ці спогади про важкі втрати та величні перемоги назавжди залишаються в наших серцях. Пам’ять про подвиги наших предків, вдячність за свободу та життя на вільній землі – це вічні цінності, що не підвладні часу. Сьогодні, 4 квітня 1944 року, в період Другої світової війни, наше село було звільнене від німецьких загарбників. Ми віддаємо шану героям, які подарували нам радість Перемоги та вшановуємо пам’ять тих, хто віддав своє життя заради визволення. Вони залишилися вічно молодими в наших серцях. Дорогою ціною заплатив наш народ у цій страшній війні. Неоголошена війна, яка триває на території нашої країни, залишає глибокі рани в наших серцях і сьогодні. Вічна слава всім, хто загинув смертю хоробрих, захищаючи свою Батьківщину. Ми повинні пам’ятати, що ми – майбутнє України. Ми повинні зберегти пам’ять про минуле, щоб будувати світле майбутнє. Важливо не тільки пам’ятати про події минулого, а й передавати цю пам’ять наступним поколінням. Визволення села стало символом мужності, героїзму та незламності духу українського народу. Кожен з нас повинен зробити все можливе, щоб пам’ять про ці події жила вічно. Давайте згадаємо тих, хто віддав своє життя за наше майбутнє. Нехай їх героїзм буде для нас прикладом. Ми повинні бути гідними їх пам’яті. Вони боролися за свободу, за незалежність, за право жити на своїй землі. І ми повинні пам’ятати про це. Не забувайте ціну миру. Бережіть пам’ять про героїв. Вони завжди будуть у наших серцях. Нехай пам’ять про них буде вічною.