Глобальні
Трійця 2025: Дата, Традиції та Святкування в Україні
Коли Трійця (Зелені свята) 2025 року / © Pixabay
У 2025 році Великдень став подією, що об’єднала християнський світ, адже православні та католики святкували його в один день – 20 квітня. Така календарна синхронізація трапляється вкрай рідко, оскільки церкви використовують різні календарі: православні – юліанський, а католики – григоріанський. Цього року такий унікальний збіг стосується також Трійці – обидві конфесії відзначатимуть її в один день.
Свято Трійці у християнстві втілює таємниче єднання трьох Іпостасей – Бога-Отця, Бога-Сина і Святого Духа. Воно покликане спонукати вірян до глибшого розуміння духовної сутності життя та нагадує про те, що кожна людина, яка прямує шляхом віри, належить до вселенської родини Божої любові та благодаті.
Коли Трійця 2025 року в Україні
Свято Трійці не має фіксованої дати, оскільки його святкування безпосередньо пов’язане з Великоднем – Трійцю святкують рівно на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. Через те, що дата Великодня визначається за складною астрономічно-літургійною системою, день Трійці змінюється щороку.
Цього дня християни згадують визначну подію, описану в Новому Завіті: зішестя Святого Духа на апостолів у вигляді вогняних язиків, що стало початком активної проповіді християнської віри.
У 2025 році, згідно з новою юліанською системою літочислення, яку запровадила Православна Церква України, Трійця відзначатиметься 8 червня.
Як святкують Трійцю в Україні
Традиції Зелених свят / © unsplash.com
Трійця – одне з найяскравіших і найколоритніших свят у християнському календарі, наповнене символікою природи, життя та духовного відродження. Воно супроводжується давніми обрядами та народними традиціями:
-
Освячення зелені: У церквах благословляють гілки дерев, ароматні трави та квіти, які потім приносять додому для прикрашання оселі – як знак Божого благословення та оновлення життя.
-
Плетіння вінків: Молоді дівчата створюють вінки з лугових рослин – ці символічні прикраси уособлюють молодість, родючість та гармонію з природою.
-
Виїзди на природу: Родини влаштовують пікніки в лісі або біля річок, де відпочивають, пригощаються та проводять час за спільними іграми й розвагами.
-
Святкові частування: На стіл подають м’ясні та молочні страви, які символізують достаток, здоров’я та радість життя.
Чому Трійця в Україні має іншу назву – Зелені свята
В Україні Трійцю часто називають Зеленими святами через поєднання християнських та стародавніх язичницьких традицій, у центрі яких – культ природи, оновлення та вшанування зелені.
За часів до християнства на ці дні припадав період, коли природа розквітала на повну силу. Люди вшановували духів рослин, лісу та води, вірячи, що зелень має цілющу та оберегову силу.
З прийняттям християнства ця традиція не зникла, а набула нового значення – віряни прикрашають храми й домівки гілками клена, липи, дуба, запашними травами та квітами, вшановуючи Святого Духа як життєдайну силу.
Зелень стала символом духовного пробудження, росту, миру та благословення, що йде від Бога. Саме тому свято й отримало народну назву – Зелені свята.
Що не можна робити на Зелені свята
На Зелені свята (Трійцю) в українській традиції існує багато заборон і застережень, які мають як релігійне, так і народне коріння.
Що не можна робити на Трійцю:
-
Працювати фізично: Вважається гріхом у цей день копати, косити, садити, прати, прибирати або займатися будь-якою важкою домашньою чи сільськогосподарською працею. Це час для молитви, відпочинку та духовного очищення.
-
Рубати або ламати дерева, кущі, особливо вербу: Згідно з народними віруваннями, у зелених гілках і деревах цього дня оселяються душі померлих або духи природи, тому їх турбувати не можна.
-
Купатися у відкритих водоймах: У деяких регіонах вірять, що на Зелені свята водою мандрують русалки, які можуть “затягнути” людину. Тому в давнину уникали купання в річках і озерах.
-
Ходити в ліс без потреби: У народній уяві ліси в цей період особливо “живі” – там можуть зустрітися русалки, мавки або інші духи.
Також заборонено будь-які негативні емоції – це день любові, миру й єднання з ближніми та з Богом.


