Китай, Росія та США сукупно володіють приблизно 90% світового ядерного арсеналу. За даними Асоціації з контролю над озброєннями, Росія має близько 4400 ядерних боєголовок, з яких понад 1500 є стратегічно розгорнутими. Сполучені Штати мають понад 3700 боєголовок, з яких 1400 розгорнуті. Після завершення Холодної війни США та РФ розпочали процес ядерного роззброєння, що було постійною міжнародною метою. Однак, на тлі вторгнення Росії в Україну, відносини між Вашингтоном і Москвою знову стали нестабільними, що ставить під сумнів подальшу траєкторію цієї політики.

Єдиною двосторонньою угодою між США і РФ щодо контролю над ядерною зброєю залишався «Договір між РФ і США про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь» (СНО-III), підписаний у 2010 році. Однак у 2023 році президент РФ оголосив про вихід Москви з цього договору. Путін пояснив це тим, що Росія продовжить дотримуватися обмежень щодо запасів ядерної зброї, але припиняє інспекції з боку США. Однак правдивість цієї заяви викликає сумніви.

Аналітики Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) підрахували, у якої країни найбільше ядерних боєголовок. Станом на початок 2025 року, загальна кількість ядерних боєголовок у світі оцінюється приблизно в 12 241 одиницю. З них близько 3900 боєголовок знаходяться в стані готовності до швидкого розгортання. США та Росія володіють 87% усієї ядерної зброї у світі. Росія має близько 5 459 боєголовок, тоді як Сполучені Штати — 5 177. Китай має 600 боєголовок.

Зміни у ядерній програмі Росії

Росія, заявивши про вихід із договору СНО-III, фактично сигналізує про намір переглянути свою ядерну стратегію. Це рішення пов’язане з напруженими відносинами із Заходом та загрозами, які, на думку Москви, існують для її безпеки. Модернізація ядерної програми може включати оновлення існуючих боєголовок, розробку нових систем доставки, а також підвищення боєготовності сил ядерного стримування. Ці кроки викликають занепокоєння на міжнародному рівні, особливо з огляду на невизначеність подальших кроків у сфері контролю над озброєннями.

Контроль над озброєннями є ключовим елементом глобальної безпеки. Вихід Росії з договору СНО-III та її плани щодо модернізації ядерної програми ставлять під питання стабільність у цій сфері. Міжнародна спільнота сподівається на відновлення діалогу та збереження механізмів контролю, які допомагали запобігати ескалації в минулому. Це особливо важливо в контексті зростання напруженості та нових викликів для міжнародної безпеки.

Ядерна безпека та контроль над озброєнням залишаються критично важливими темами. Плани Росії щодо своєї ядерної програми вимагають уважного моніторингу та аналізу з боку міжнародних експертів та урядів. Збереження стабільності та запобігання новому витку гонки озброєнь є пріоритетом для світової спільноти.