В Україні використання карток для фінансових транзакцій та обміну коштами є надзвичайно поширеним явищем.

З 1 квітня Національний банк скасував ліміт на перекази з картки на картку, який становив 150 тисяч гривень на місяць. Наразі таких обмежень для фізичних осіб немає.

Василь Андрусяк, партнер MORIS та керівник практики податкового права, поділився з УНІАН інформацією щодо переказів грошей з картки на картку в Україні.

Переказ з картки на картку безкоштовно

За його словами, де-юре сума у 2 тисячі гривень на рік не підлягає оподаткуванню. Відповідно до Податкового кодексу, оподаткуванню не підлягає 25% від мінімальної заробітної плати (чверть від 8 тисяч гривень – 2 тис. грн, – Ред.). Однак ця пільга стосується лише подарунків у натуральній формі та не поширюється на грошові виплати в будь-якому обсязі.

«В ідеалі, оподаткуванню підлягають усі перекази на картку, що перевищують 2 тисячі гривень, але з врахуванням того, чи є це доходом людини. Тобто, людині не потрібно сплачувати податки, якщо кошти їй надали у борг, і вона повертає ту ж суму. Але, якщо не близький родич просто надсилає кошти, то теоретично отримувач має декларувати дохід», – пояснив Андрусяк.

Окрім податків, фізичні особи також самостійно сплачують банківські комісії при пересиланні коштів. Розмір комісій визначається банком і може суттєво відрізнятися в різних фінансових установах (зазвичай це залежить від низки факторів, таких як тарифи банку на обслуговування рахунків, тарифи на внесення/зняття готівки, клієнтська база банку (бізнес чи населення), розмір банку тощо). Тому перед переказом коштів варто уточнити тарифи в банку.

Також експерт розповів про переказ з картки на картку різних банків як подарунок.

Податковий кодекс чітко визначає, що подарунки між членами сім’ї 1-2 ступенів споріднення не оподатковуються, навіть якщо йдеться про значні суми.

Якщо ж вам не родич захоче надіслати на картку, приміром, 100 тисяч гривень, ви будете зобов’язані сплатити податки, оскільки отримали дохід.

Загалом, для будь-якого виду доходів в Україні діє базова ставка:

• податок на доходи фізичних осіб – 18%;
• військовий збір – 5%.

Для подарунків не від близьких родичів діє знижена ставка ПДФО – 5%, але за відсутності підписаного та нотаріально засвідченого договору дарування податкові органи, швидше за все, трактуватимуть ці кошти як «інший дохід», що оподатковується за ставкою 18% ПДФО.

Сплатити такі податки можна онлайн на сайті Податкової служби через електронний кабінет платника податків.

Як зараз працює фінмоніторинг

Система фінансового моніторингу в Україні та світі спрямована насамперед на запобігання фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення. Її додаткова функція – запобігання легалізації злочинних коштів.

«Саме ця додаткова функція є важливою та актуальною для більшості українців, а іноді й проблематичною, оскільки деякі громадяни мають неофіційні кошти, наприклад, зароблені за тренерську діяльність, репетиторство тощо, і вони приносять ці кошти в банк, кладуть на рахунок і починають переказувати», – зазначив Андрусяк.

Тобто в банку з’являються неофіційні кошти, а згідно із законодавством, будь-які неофіційні кошти є злочинними, оскільки було вчинено злочин, наприклад, несплата податків або здійснення незареєстрованої підприємницької діяльності. Тому в Україні, як і в більшості цивілізованих країн, діє система фінансового моніторингу.

Існує велика кількість суб’єктів фінансового моніторингу, але ключовими з них є банки, оскільки на них припадає найбільша частка фінансових операцій.

З 2020 року підхід законодавця до здійснення фінансового моніторингу такий – перевіряють фінансові операції на суму 400 тисяч гривень і більше (для суб’єктів, що мають відношення, зокрема, до азартних ігор, – 55 тисяч гривень), які ще мають один із критеріїв:

• є транскордонними;
• здійснюються з готівкою;
• пов’язані з РФ (у нашій державі вони заборонені) або з країнами, які не виконують світові настанови по боротьбі з відмиванням коштів (наприклад, йдеться про КНДР та Іран);
• здійснені політично значущими особами.

Транскордонні операції з іноземною валютою під пильним контролем, оскільки в Україні існують проблеми з валютою, і влада прагне запобігти її неконтрольованому відтоку.

«Тобто, якщо я завтра беру 400 тисяч гривень готівкою, приходжу в банк і кладу собі на рахунок, то фінорганізація зобов’язана провести мій фінансовий моніторинг. В банку мені не скажуть, що я злочинець, але попросять пояснити походження коштів. Якщо я подаю свої декларації, показую, що в мене ці гроші є, просто я саме зараз захотів покласти їх на рахунок, тоді банк пропустить операцію», – уточнив експерт.

Але банки також можуть перевіряти будь-які підозрілі операції, і тут фінансові установи мають простір для «маневрів», оскільки Державна служба фінансового моніторингу України та Нацбанк припинили вказувати їм, які саме операції вважати підозрілими, оскільки це надто широкий спектр, що неможливо надати вичерпний перелік. Раніше такий перелік складали, і всі махінатори дивилися на нього, бачили, що якась операція в ньому є, відмовлялися від неї та називали інакше, щоб продовжувати незаконну діяльність.

Делегування повноважень банкам щодо визначення підозрілості операцій є правильним кроком, оскільки вони загалом знають рівень доходів своїх клієнтів, їх середньомісячну активність за банківськими рахунками і швидше можуть помітити, коли вона стає підозрілою. В момент, коли активність клієнта за рахунком стає підозрілою, банк зобов’язаний запитати в особи, що відбувається.

В Інтернеті можна знайти безліч історій, у яких клієнти банків-фізичні особи скаржаться на «утиски» з боку фінустанов. Наприклад: «Я хотів перерахувати комусь 10 тисяч гривень, а мене заблокували». І тут, скоріш за все, справа не в тому, що перерахування 10 тисяч гривень є чимось поганим. А суть проблеми може полягати в тому, що особа неодноразово здійснювала переказ з картки на картку 10 тисяч гривень кільком людям, і тому виникає логічне запитання: «А, може, це зарплата виплачується?». І часто так і є – людина може вести незареєстровану підприємницьку діяльність і перекидати працівникам зарплату на картки. А це незаконно. Банк, побачивши підозрілі операції, зупиняє будь-які транзакції та просить клієнта пояснити, що відбувається (найчастіше це може бути або повідомлення в додатку, або дзвінок від менеджера).

В ідеалі банку потрібно надати документи, зокрема, ті, що підтверджують походження коштів (наприклад, документ про джерела/суми нарахованого доходу можна отримати через електронний кабінет платника податків), а також пояснення щодо здійснення транзакції. Якщо йдеться про невеликі суми, і для них є логічне пояснення, тоді достатньо слів. Багато що залежить від співробітників конкретного банку, які здійснюють фінмоніторинг.

«Але я б завжди націлювався на надання документів. Якщо порушення дуже серйозне, йдеться про велику суму, то в такому разі банк повинен розірвати ділові відносини з клієнтом-порушником, тобто перестати його обслуговувати, і зобов’язаний надіслати звіт-повідомлення про інцидент до Державної служби фінансового моніторингу, а це відомство потім має повноваження звертатися до правоохоронних чи контролюючих органів, зокрема до Податкової, СБУ, ДБР, БЕБ, для того, щоб вони втрутилися в ситуацію, якщо це потрібно», – зауважив експерт.

Наприклад, Державна служба фінмоніторингу може звернутися до СБУ, якщо незаконна операція має російський слід. Так виглядає система фінансового моніторингу.

Окрім системи фінмоніторингу, Нацбанк виступив з ініціативою на рівні меморандуму з банками для боротьби з дропами, оскільки перекази з картки на картку набули шаленого масштабу. НБУ запропонував банкам встановити рівні ризикованості клієнтів і обмежити перекази з картки на картку залежно від ступеня ризику. Наразі для клієнтів середнього та низького ступеня ризику встановлено ліміт у розмірі 150 тисяч гривень, а для високого – 50 тис.

«Тобто перекази коштів у межах 50 тисяч гривень – це начебто окей, але, якщо сума буде більшою, тоді однозначно операції розглядатимуться