💭 Як захиститись від дезінформації:

✍️ Комплексний підхід в умовах воєнного стану.
В умовах повномасштабної війни інформація стає таким же потужним інструментом, як і зброя. Дезінформація – це не просто неправдиві чутки, а продумана маніпуляція, спрямована на підрив суспільної довіри, деморалізацію та створення паніки. Ефективна протидія дезінформації є невід’ємною частиною національної безпеки, поряд із обороною на фронті.

💭 Навіщо ворог використовує дезінформацію?
Дезінформація має конкретні цілі, серед яких:
⏺️ Створення паніки та хаосу: Поширення неправдивих повідомлень про нестачу ресурсів, загрози безпеці чи перебої зі зв’язком може призвести до масових заворушень та дестабілізації.
⏺️ Підрив довіри до влади та Збройних Сил: Постійне розповсюдження чуток про корупцію, зради чи військові невдачі ослаблює віру українців у перемогу та спроможність держави.
⏺️ Розкол суспільства: Маніпулятивні наративи часто спрямовані на розпалювання ворожнечі між різними соціальними групами, регіонами чи поглядами, руйнуючи єдність.
⏺️ Виправдання власної агресії: Фейкові звинувачення у «звірствах» ЗСУ чи «пригніченні» населення використовуються для створення ілюзії легітимності військових дій.

Комплексний підхід до інформаційної безпеки:
☝️Протистояти дезінформації можливо лише шляхом усвідомленого та системного підходу. Для захисту себе та близьких слід дотримуватися таких ключових кроків:

1. Використовуйте критичне мислення:
Це ваша перша та найважливіша лінія оборони. Завжди ставте собі ключові запитання:
🔹 Хто є джерелом інформації? Це офіційний ресурс, перевірене ЗМІ чи анонімний акаунт?
🔹 Яка мета цього повідомлення? Чому ця інформація поширюється саме зараз? Чи викликає вона у мене надмірно сильні емоції – страх, гнів, паніку?
🔹 Чи звучить це правдоподібно? Порівняйте отриману інформацію з вашими наявними знаннями про ситуацію.

2. Перевіряйте джерела та шукайте підтвердження:
🔹 Перевірка фактів: Ніколи не довіряйте лише одному джерелу. Завжди звіряйте інформацію з кількома незалежними та авторитетними ресурсами.
🔹 Офіційні канали: Пріоритет слід надавати офіційним повідомленням від державних органів, Збройних Сил України та перевірених медіа.
🔹 Зворотний пошук зображень: Якщо фото чи відео викликає сумніви, скористайтеся функцією зворотного пошуку (Google Images, TinEye), щоб встановити першоджерело та дату публікації. Часто старі матеріали видають за актуальні.

3. Аналізуйте емоційний вплив:
Дезінформація часто апелює до емоцій, а не до логіки. Якщо новина викликає у вас шок, паніку чи надмірну агресію, зробіть паузу. Ймовірно, це спроба маніпуляції. Фактичні новини зазвичай подаються у спокійному та об’єктивному тоні.

4. Дотримуйтесь інформаційної гігієни:
Надмірне споживання новин може призвести до емоційного вигорання та втрати здатності до критичного аналізу. Тому:
🔹 Обмежте споживання: Виділяйте час для новин, наприклад, двічі на день.
🔹 Відпочивайте: Робіть перерви від соціальних мереж, вимикайте сповіщення.
🔹 Очистіть стрічку: Відпишіться від сумнівних каналів у месенджерах та соцмережах, що часто поширюють неперевірену інформацію.

✔️ Офіційні джерела, яким можна довіряти:
🔺 Генеральний штаб Збройних Сил України (офіційні сторінки у соціальних мережах).
🔺 Офіційні сайти органів державної влади: Офіс Президента, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України.
🔺 Надійні українські медіа з перевіреною репутацією.

Пам’ятайте, що ваша усвідомленість та здатність критично оцінювати інформацію є важливим елементом національної безпеки. Будьте уважні, зберігайте спокій та довіряйте лише перевіреним фактам.
Криворізькі територіальні
курси ЦЗ та БЖД (І категорії)