В умовах повномасштабної війни інформація стає такою ж зброєю, як і ракети. Дезінформація — це свідоме поширення неправдивих або маніпулятивних даних з метою введення в оману. Вона спрямована на підрив довіри, деморалізацію суспільства та створення паніки. Протистояти дезінформації — це не менш важливе завдання, ніж оборона на фронті. В умовах, коли ворог активно використовує інформаційний простір, захист від фейкових новин стає критично важливим для національної безпеки.

Навіщо ворог використовує дезінформацію? Дезінформація має чітку мету: створити паніку та хаос, поширюючи неправдиві повідомлення про загрози, нестачу продуктів чи припинення зв’язку. Вона спрямована на підрив довіри до влади та Збройних Сил України, розповсюджуючи чутки про зради, невдачі чи корупцію. Ворог також намагається розколоти суспільство, розпалюючи ворожнечу між різними соціальними групами чи регіонами. Крім того, дезінформація використовується для виправдання власної агресії, поширенням фейків про “звірства” ЗСУ чи “пригнічення” населення, створюючи ілюзію правомірності своїх дій. Розуміння цих цілей є першим кроком у боротьбі з дезінформацією.

Комплексний підхід до інформаційної безпеки. Протистояти дезінформації можна лише за допомогою свідомого та системного підходу. Критичне мислення — це ваша перша лінія оборони. Завжди ставте собі питання: хто є джерелом інформації? Чи це офіційний канал, чи анонімний акаунт? Яка мета цього повідомлення? Чому цю інформацію поширюють саме зараз? Чи вона викликає у вас сильні емоції (страх, гнів, паніку)? Чи звучить це правдоподібно? Порівняйте інформацію зі своїми знаннями про ситуацію. Криворізькі територіальні курси ЦЗ та БЖД (І категорії) наголошують на важливості такої перевірки.

Перевіряйте джерела та шукайте підтвердження. Не довіряйте одному джерелу. Завжди перевіряйте інформацію у кількох незалежних та авторитетних джерелах. Віддавайте перевагу офіційним повідомленням від державних органів, ЗСУ та перевірених ЗМІ. Якщо ви бачите фото чи відео, яке викликає сумніви, скористайтесь функцією зворотного пошуку в Google або TinEye. Це допоможе встановити, коли і де це зображення було опубліковано вперше. Дуже часто старі фото видають за нові.

Аналізуйте емоційний вплив. Дезінформація часто спрямована на емоції, а не на логіку. Якщо повідомлення викликає у вас шок, паніку чи надмірну агресію, зупиніться. Зробіть паузу. З високою ймовірністю, це маніпуляція. Фактичні новини, як правило, подаються спокійним та об’єктивним тоном. Тримайте емоції під контролем, щоб не стати жертвою ворожих маніпуляцій.

Дотримуйтесь інформаційної гігієни. Надлишок новин може призвести до емоційного вигорання та втрати здатності критично мислити. Обмежте споживання інформації: приділяйте новинам певний час, наприклад, двічі на день. Відпочивайте: вимикайте телефон, робіть перерви від соціальних мереж. Очистіть свою інформаційну стрічку: відпишіться від сумнівних каналів у месенджерах та соціальних мережах, які часто поширюють неперевірену інформацію.

Офіційні джерела, яким можна довіряти: Генеральний штаб Збройних Сил України (офіційні сторінки у соціальних мережах); Офіційні сайти органів державної влади: Офіс Президента, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України; Надійні українські медіа, що мають перевірену репутацію. Пам’ятайте, що ваша свідомість і здатність перевіряти інформацію – це важливий елемент національної безпеки. Будьте уважні, залишайтеся спокійними і довіряйте лише перевіреним фактам. Це особливо актуально в контексті діяльності Криворізьких територіальних курсів ЦЗ та БЖД.

Криворізькі

територіальні

курси ЦЗ та БЖД (І категорії)