Війна в Україні триває вже майже десять років. Разом із активними бойовими діями із лютого 2022 року відбувається й широка інформаційна війна, наслідки якої не менш згубні. 

Фейкові новини, дезінформація, деструктивні заклики в мережі – це те, з чим ми зустрічаємося в Інтернеті все частіше. Це є частиною гібридної війни. І найбільша небезпека в тому, що через вплив дезінформації ми можемо почати сумніватись у правді. 

Отже, інформаційна війна – це вплив на населення іншої країни в мирний або воєнний час через розповсюдження певної інформації та захист громадян власної країни від такого впливу. На жаль, ми не завжди знаємо та розуміємо, як поводитися з такою інформацією та як  захиститися.

Мета поширення дезінформації — посіяти паніку. Не допомагайте поширювачам, допомагайте собі: зберігайте самоконтроль і не поширюйте інформацію емоційного характеру в соцмережах. Не вірте і не розповсюджуйте інформацію із сумнівних джерел. Черпайте достовірну інформацію лише з офіційних джерел.

Як же захиститися від дезінформації?

• не довіряйте чуткам та не піддавайтеся паніці. Поширюйте інформацію лише з перевірених джерел;
• якщо Інтернет не працює, слухайте радіо. Оновіть застосунок Дія та користуйтеся Дія.TV та Дія.Радіо;
• будьте пильні, мета ворога – змусити нас піддатися на брехню та маніпуляції, залякати;
• дезінформація може також ховатися за патріотичними повідомленнями для того, щоб виглядати більш достовірною.

Будьте обережні та остерігайтеся:

• фейкових веб-сайтів (такий сайт може маскуватися як під офіційні сайти державних органів та установ, так і під сайти благодійних фондів, гуманітарних центрів і т.п.);
• фейкових сторінок у соціальних мережах як організацій і установ, так і окремих волонтерів, у тому числі й реальних;
• фейкових каналів у месенджерах (Telegram, Viber та ін.).

Як зрозуміти що ресурс фейковий:

• головною відміною фейкових сайтів від реальних є їх доменне ім’я: оригінальний сайт має на кінці .ua, .com чи .gov, а фейковий – .org, .site і складається зі слів, які важко розібрати;
• фейкові сторінки чи акаунти, як правило, відрізняються від оригінальних однією чи кількома літерами. Тому необхідно ретельно вчитуватися у назву організації чи установи, пильно перевіряти логотип, звертати увагу на давність створення акаунту та його змістовне наповнення.

В період воєнного стану шахраї використовують: 

• псевдоблагодійність;
• попит на оренду житла;
• пасажирські перевезення та евакуацію, за які Ви сплачуєте кошти наперед, а по факту вони не здійснюються; 
• попит на товари першої необхідності. Здійснюється «продаж» неіснуючих товарів; 
• бажання виїхати за кордон – маються на увазі шахрайства, пов’язані з перевезенням через державний кордон України чоловіків призовного віку та тих, хто може підпадати під мобілізацію; 
• пошук інформації про безвісно відсутніх осіб та їх викуп із полону – шахрайства під приводом надання інформації щодо безвісно зниклих громадян, можливостей викупу їх з полону та ін.; 
• попит на фінансову підтримку або послуги державних органів.

Як поводитися у мережі, щоб протидіяти дезінформації та фейкам під час війни:

• публікуйте інформацію лише з офіційних джерел;
• не поширюйте інформацію про озброєння, яке ми отримуємо від партнерів;
• не допомагайте ворогу поширювати паніку, публікуючи «достовірну інфу, яку сказали знаючі люди від тещі братового кума»;
• навчіться розрізняти фейки та не поширюйте їх;
• підтримуйте один одного та не пишіть про «поганих переселенців/біженців, які втекли/невдячні/неадекватні».

Зберігайте єдність і підтримуйте одне одного. 

Пам’ятайте! Зараз будь-який правильний вчинок українця, зокрема у цифровому просторі, наближає нас до перемоги.

Майстер виробничого навчання

Дніпровських територіальних курсів ЦЗ ТА БЖД (І категорії) Оксана Шубіна

« повернутися