Як підтримати людину, яка втратила близьких на війні: практичні поради.

Втрата близької людини на війні – це глибока травма, порівнянна з контузією. Вона може призвести до відчуття обриву не тільки зв’язку з померлим, але й з усім світом. Оточення часто не розуміє глибини горя, лякаючись емоційної напруги, що йде від постраждалої людини. Через це виникають незграбні поради на кшталт «живи далі», «відпусти минуле» або повне уникання спілкування.

Три ефективні кроки для підтримки:

1. **Висловлення співчуття:** Щиро скажіть, що співчуваєте, і запропонуйте свою присутність у будь-який час. Ваша готовність бути поруч – це вже значна допомога.
2. **Ненав’язлива турбота:** Допомагайте з повсякденними справами – від покупок до приготування їжі. Уникайте оціночних суджень чи критики.
3. **Спільні спогади:** Коли людина готова говорити про померлого, вислухайте її, підтримайте і згадайте добрі історії, пов’язані з цією людиною. Це допомагає зберегти пам’ять та відчути зв’язок.

**Не потрібно особливої поведінки:** Ваші звичайні прояви емпатії, співчуття та турботи – це саме те, що потрібно. Поводьтеся так, як ви поводилися б, коли комусь просто сумно. Цей досвід підтримує як бійців, так і волонтерів у складні чаші.

**Уникайте запитань про почуття:** Людині, яка переживає горе, буває важко зрозуміти власні емоції та визначити, чи є вони «правильними». Запитання про почуття можуть викликати почуття провини, сорому чи розгубленості. Надмірна увага до переживань посилює стрес.

**Не розпитуйте про обставини втрати:** Якщо ви дізналися про смерть від самої людини, можна коротко запитати «як це сталося», але уникайте детальних уточнень. Обставини краще дізнатися з інших джерел, щоб не створювати додатковий стрес і не змушувати людину почуватися, ніби на допиті.

**Підтримуйте, а не жалійте:** Жалість сприймається як ставлення до людини як до жертви, безпорадної та слабкої. Підтримка ж визнає біль, але виражає віру в силу людини подолати труднощі. Саме підтримка, а не жалість, допоможе людині впоратися з болем і адаптуватися до нових реалій життя.

**Заборонені фрази:**
* “Тобі треба жити далі.”
* “Ти молода(ий), ще знайдеш собі пару.”
* “Тобі ж ще дітей треба народжувати.”
* “Треба відпустити.”
* “Не сумуй за минулим.”
* “Іншим набагато гірше, вони цілі сім’ї втратили.”
* “Ти маєш бути сильним/сильною.”
* “Тримайся заради сім’ї.”
* “Тримайся, час лікує.”
* “Зараз війна, усі когось втрачають.”

Такі фрази посилюють почуття самотності, можуть викликати злість та агресію.

**Краще сказати:** “Я щиро співчуваю. Я тут, поруч, з тобою. Можеш до мене звертатися в будь-який момент.”

🫂 Підготовлено за матеріалами від БФ “Як ти, брате?” – це волонтерський проєкт, що поширює практики підтримки одне одного під час війни. Матеріали доступні безкоштовно на сайті: https://yakty.com.ua/shop