Лептоспіроз: як захистити себе від небезпечної інфекції, яку переносять гризуни

Лептоспіроз – це серйозна інфекційна хвороба, що становить значну загрозу для здоров’я людини. Її збудниками є бактерії роду Leptospira, які активно циркулюють у природі, переважно через гризунів, таких як щури та миші, а також інших тварин. Ця хвороба вражає життєво важливі органи: печінку, нирки та м’язи, викликаючи сильну інтоксикацію та тривалу лихоманку. У багатьох випадках перебіг лептоспірозу є тяжким, що потребує негайного і кваліфікованого лікування, нерідко з реанімаційними заходами. Без належної медичної допомоги лептоспіроз може призвести до серйозних ускладнень, включаючи летальні наслідки.

На жаль, лептоспіроз поширений по всьому світу, і Україна не є винятком. В українських реаліях хвороба має виразну сезонність: пік захворюваності припадає на теплий період року – весну, літо та осінь. Тому в цей час особливо важливо дотримуватися заходів профілактики. Відповідальним суб’єктам господарювання та власникам житла необхідно систематично проводити дератизацію та уникати утворення стихійних сміттєзвалищ, які є осередками поширення інфекції.

Шляхи передачі лептоспірозу

Основними джерелами збудника лептоспірозу в Україні є сірі щури та польові миші. Проте, коло потенційних переносників значно ширше і включає таких тварин, як бабаки, собаки, велика рогата худоба, свині та коні. Зараження людини лептоспірозом найчастіше відбувається через пошкоджену шкіру (подряпини, садна) або слизові оболонки (очі, ніс, рот) за таких обставин:

• Укуси інфікованих гризунів.
• Вживання їжі, яка була забруднена сечею хворих тварин. Особливо небезпечним є вживання термічно необробленого молока чи м’яса.
• Контакт з водою, забрудненою сечею інфікованих тварин, під час купання, риболовлі або виконання робіт по догляду за худобою.

Важливо зазначити, що лептоспіроз не передається від людини до людини, за винятком дуже рідкісних випадків передачі від матері до дитини під час вагітності або грудного вигодовування.

Групи ризику та статистика

Особливої уваги потребують професійні групи ризику, які мають підвищену ймовірність контакту з потенційними переносниками інфекції. До них належать: фермери, ветеринари, працівники зоомагазинів, сільськогосподарських підприємств, водопровідних мереж, м’ясопереробної та рибної промисловості, а також шахтарі та працівники очисних споруд. Щодо статистики, у 2024 році в Україні було зареєстровано 409 випадків лептоспірозу, що на 5,5% менше порівняно з 2023 роком (433 випадки). Однак, на жаль, кількість летальних випадків зросла: 63 у 2024 році проти 52 у 2023-му. Перші п’ять місяців 2025 року показали зниження захворюваності – 51 випадок, що на 47% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Переважна більшість хворих – дорослі, проте цього року вже зафіксовано два випадки серед дітей. Найбільш ураженими областями є Волинська, Тернопільська та Чернігівська.

Симптоми лептоспірозу та необхідність звернення до лікаря

При перших ознаках хвороби слід негайно звернутися до лікаря. Самолікування лептоспірозу є неприпустимим і може призвести до серйозних наслідків. У 90% випадків захворювання починається з неспецифічних симптомів, таких як підвищення температури та кон’юнктивіт. Однак, існують і більш характерні прояви:

• Сильні болі в м’язах, особливо в литках, які посилюються при пальпації.
• Геморагічний синдром, що проявляється патологічною кровоточивістю.

Лептоспіроз має дві основні клінічні форми: жовтяничну та безжовтяничну.

• Жовтянична форма: Характеризується раптовим підвищенням температури до 40°C, інтенсивними м’язовими болями, збільшенням печінки та розвитком жовтяниці (пожовтіння шкіри та білків очей). Інкубаційний період триває від 1 до 2 тижнів.
• Безжовтянична форма: Супроводжується підвищеною температурою, загальною слабкістю, порушеннями згортання крові (ДВЗ-синдром), менінгеальними симптомами та збільшенням печінки. Інкубаційний період становить від 2 до 10 днів.

Ускладнення лептоспірозу можуть бути вкрай небезпечними, включаючи ниркову та печінкову недостатність, міокардит, перикардит, легеневу кровотечу, менінгіт, енцефаліт та інші серйозні патології.

Профілактика лептоспірозу: ефективні заходи захисту

Для мінімізації ризику зараження лептоспірозом необхідно суворо дотримуватися наступних рекомендацій:

• Ретельно мийте руки з милом після контакту з тваринами або ґрунтом.
• При роботі з землею використовуйте захисні рукавички та водонепроникне взуття.
• Підтримуйте чистоту на прибудинкових територіях, не допускайте утворення сміттєзвалищ.
• Вживайте лише безпечну воду: кип’ячену або бутильовану.
• Забезпечте якісну термічну обробку харчових продуктів.
• Зберігайте їжу в закритих контейнерах, щоб уникнути її забруднення.
• Проводьте регулярні заходи з дератизації для знищення гризунів у житлових та господарських приміщеннях.
• Категорично заборонено купатися у водоймах, які мають попереджувальні таблички про небезпеку, а також у стоячих водоймах, особливо поблизу місць випасу худоби.
• Після купання в прісноводних водоймах (річках, озерах) рекомендується прийняти душ. У разі наявності порізів або саден на тілі, їх слід негайно обробити антисептиком.
• Власникам домашніх собак слід щорічно вакцинувати своїх улюбленців проти лептоспірозу.