Ямпільщина в скорботі: Прощання з Героєм Валерієм Прилипком

НЕБО ЗАБИРАЄ НАЙКРАЩИХ…

Пам’ятайте Героїв, що пішли на Небо.
Їм від нас нічого більше вже не треба…
Свічечка воскова. Помоліться, люди,
Нехай Вічна Пам’ять всім Героям буде!

Знову Ямпільщина у сльозах… 27 серпня громада назавжди попрощалася з солдатом ПРИЛИПКОМ Валерієм Васильовичем, який повернувся з пекла війни «На щиті». Довгою була дорога додому мужнього захисника України. Навколішки односельці, мешканці Ямпільської громади провели Героя в останню земну дорогу.

Валерій Прилипко народився в с.Франківці 27 грудня 1980 року. Навчався у Ямпільській СШ №1, а згодом здобув середню спеціальну освіту в Ямпільській сільськогосподарській школі в с.Порогах. Працював вівчарем у СВК «Поділля». Валерій ріс добрим, скромним, щирим хлопцем, завжди готовий був прийти на допомогу. Він любив життя, мав мужнє серце, був чесною і порядною людиною, люблячим сином.

Олег Івасенко, адміністратор групи «Усі дороги ведуть у Пороги», згадав історію з дитинства, яка ілюструє доброту та вірність Валерія: «Світлій пам’яті Воїна… Колись два шестикласники втекли з уроків, щоб побачити Київ… Нікому не сказали, і просто автостопом дісталися Вапнярки, а потім – потягом потрапили до столиці. Без грошей. Ця ідея була не його, і не просто