🧑🏻‍⚕️Електронне направлення: Чому не завжди варто вимагати від сімейного лікаря негайного направлення?

🧑🏻‍⚕️Електронне направлення стало невід’ємною частиною сучасної медичної допомоги в Україні. За допомогою унікального 16-значного коду пацієнти отримують доступ до діагностичних обстежень, консультацій вузьких спеціалістів та, за необхідності, до стаціонарного лікування. Проте, не всі пацієнти повністю розуміють юридичні та практичні аспекти виписки електронних направлень, що часто призводить до непорозумінь. Часті ситуації, коли пацієнти, вирішивши пройти певне обстеження або отримати консультацію, телефонують своєму сімейному лікарю з вимогою: “Швидко скиньте направлення, я вже під кабінетом/в кабінеті!”

🤔 Хто має право визначати необхідність направлення? Виключно лікар! Рішення про направлення на обстеження чи консультацію приймає лікар первинної ланки (терапевт, сімейний лікар, педіатр) або вузький спеціаліст (кардіолог, невролог, гінеколог, хірург тощо). Пацієнт не має права самостійно призначати собі обстеження і вимагати на них направлення для безкоштовного проходження. Якщо ж у пацієнта є сильне бажання пройти всі можливі обстеження (МРТ всього тіла, повний біохімічний аналіз крові, онкомаркери), ці послуги доступні на платній основі у приватних клініках та лабораторіях.

🤔 Докладнішу інформацію про юридичні аспекти можна знайти у Наказі МОЗ України від 28.02.2020 № 586.🤔

❗Важливо пам’ятати, що пацієнт може мати рацію, відчуваючи симптоми, які потребують уваги. Лікар завжди повинен вислухати скарги пацієнта, але остаточне рішення про направлення приймається після консультації та огляду.

🧑🏻‍⚕️Розглянемо практичні аспекти виписки направлень. Розповім про два випадки з моєї практики, які демонструють, чому наполегливе бажання пацієнта отримати направлення може призвести до негативних наслідків, якщо лікар сліпо слідуватиме його порадам (ігноруючи свій професійний досвід). (“Бо я піду до іншого лікаря, якщо ви не дасте!”😅).

1. Пацієнт звернувся зі скаргами на біль у грудях та задишку протягом кількох днів. Він вимагав направлення на рентген легень, підозрюючи пневмонію. Під час огляду було виявлено синюшність губ. При аускультації (прослуховуванні) легень хрипів та ослабленого дихання не було. Пацієнту було зроблено ЕКГ, яка показала підозру на гострий інфаркт міокарда. Негайно було видано ургентне направлення до кардіолога, після чого пацієнта було госпіталізовано до кардіоцентру.
2. Пацієнтка звернулася зі скаргами на шум у лівому вусі та запаморочення. Вона хотіла отримати направлення до ЛОРа. Огляд вуха за допомогою отоскопа не виявив сірчаних пробок чи проблем з барабанною перетинкою. Вимірювання артеріального тиску показало 180/90 мм рт. ст. Раніше пацієнтка не контролювала свій тиск. ЕКГ показала збільшення лівого шлуночка (що часто зустрічається при тривалій неконтрольованій гіпертонії). Пацієнтці було призначено лікування гіпертонії та видано направлення на додаткове обстеження. Хоча пацієнтка наполягала на направленні до ЛОРа, я його видав, оскільки у неї могли бути проблеми з внутрішнім вухом, діагностувати які може лише отоларинголог.

❗Запам’ятайте, якщо лікар не видає направлення, це не означає, що він поганий спеціаліст. Необґрунтоване направлення може порушити маршрут пацієнта в системі охорони здоров’я, призвести до неправильного діагнозу або затримки у виявленні захворювання.

😉Також слід враховувати, що існують медичні послуги, які не можуть бути оплачені з державного бюджету через електронне направлення. До них, зокрема, належать медичні огляди на роботі та медогляди для отримання водійського посвідчення.