Трагічні події 8 січня 2020 року назавжди закарбувалися в пам’яті українців, коли літак Boeing 737, що виконував рейс у Тегерані, зазнав катастрофи. Ця авіакатастрофа забрала життя всіх, хто перебував на борту, включаючи членів українського екіпажу. Серед загиблих були випускники та студенти Льотної академії НАУ, чиї історії свідчать про самовідданість професії та трагічну долю. Загибель Boeing 737 стала глибокою раною для України та всієї світової авіаційної спільноти.
Особливу увагу слід приділити Володимиру Гапоненку, досвідченому пілоту повітряного судна Boeing 737, чий професійний шлях був тісно пов’язаний з Кіровоградським вищим льотним училищем Цивільної авіації, нині відомим як Льотна академія НАУ. Володимир Гапоненко вступив до цього престижного навчального закладу у 1987 році. Протягом п’яти років він здобував знання та навички, необхідні для майбутньої кар’єри в авіації, і успішно завершив навчання у 1992 році. Він отримав спеціальність «Експлуатація повітряного транспорту» зі спеціалізацією «Повітряна навігація», що присвоїло йому кваліфікацію інженера-штурмана. Після випуску його направили на роботу до Борисполя, де він розпочав свою діяльність на посаді штурмана літака ТУ-134. Його багаторічний досвід та відданість професії роблять його втрату особливо відчутною для всієї авіаційної спільноти. Історія Володимира Гапоненка є яскравим прикладом професіоналізму та відданості небу, що була обірвана внаслідок цієї трагедії. Пам’ять про цього видатного українського пілота назавжди залишиться в серцях.
Ще однією жертвою цієї жахливої авіакатастрофи був Ігор Матков, який виконував обов’язки бортпровідника на борту злощасного Boeing 737. Життя Ігоря також було пов’язане з Кіровоградською льотною академією НАУ, хоча й іншим чином. У 2015 році він вступив на другий курс заочної форми навчання за спеціальністю «Авіаційний транспорт». Його мрією було стати пілотом, і він активно працював над її здійсненням. Проте, за рік до трагедії, Ігор відрахувався з числа курсантів академії. Незважаючи на це, його прагнення до авіації та бажання пов’язати своє життя з небом залишаються символом тих, хто присвячує себе цій складній і відповідальній професії. Ігор Матков, як і Володимир Гапоненко, був частиною великої авіаційної родини, і його втрата глибоко зачепила серця колег, друзів та рідних. Ця трагедія змусила згадати про всіх українських пілотів та членів екіпажу, які виконують свою важливу роботу.
Льотна академія НАУ пишається своїми випускниками та студентами, які присвячують своє життя авіації, і завжди пам’ятатиме тих, хто загинув у цій трагедії. Авіакатастрофа Boeing 737 у Тегерані стала чорною сторінкою в історії цивільної авіації, нагадавши про важливість безпеки польотів та безцінність людського життя. Пам’ять про Володимира Гапоненка та Ігоря Маткова, а також про всіх інших членів екіпажу та пасажирів, що загинули, залишається в наших серцях. Ця трагедія ще раз підкреслює ризики, пов’язані з авіаційною діяльністю, і викликає глибокий сум за втраченими життями. Незважаючи на минулі роки, біль від втрати залишається гострим, і ми продовжуємо вшановувати пам’ять всіх, хто загинув у цій катастрофі. Історії цих людей є нагадуванням про те, наскільки тендітним є життя та наскільки важливим є кожен момент. Загибель Boeing 737 – це не просто новина, це особисті трагедії для багатьох родин, це втрата для всієї країни. Авіаційна галузь завжди вимагала високого професіоналізму та відповідальності, і Володимир з Ігорем були саме такими людьми. Вони були частиною великої авіаційної спільноти, яка тепер сумує за ними.
