Реєстр збитків: Історія створення та перспективи

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, є важливим етапом міжнародного компенсаційного механізму. Його основна мета – забезпечити відповідальність держави-агресора за всі збитки, завдані внаслідок війни. Створення Реєстру збитків є важливим кроком до відновлення справедливості для постраждалих.

Ідея створення Реєстру збитків була закладена в Резолюції ООН A/RES/ES-11/5 «Сприяння
здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією
проти України» від 14 листопада 2022 року. У цій резолюції державам-членам ООН було рекомендовано створити міжнародний Реєстр збитків, який би фіксував докази та інформацію про збитки, втрати або шкоду, завдані фізичним та юридичним особам, а також державі Україна.

12 травня 2023 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив Резолюцію
CM/Res(2023)3 про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, якою було офіційно створено Реєстр.

Реєстр збитків було створено як платформу для міжурядового співробітництва в інституційних рамках Ради Європи. Активна позиція Уряду України відіграла ключову роль у створенні Реєстру збитків, отримавши підтримку міжнародної спільноти. Це є свідченням того, наскільки важливим є цей механізм для забезпечення справедливості.

8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон, яким Україна приєдналася до Часткової розширеної угоди про Реєстр збитків.

Членство в Реєстрі

Членство в Реєстрі збитків відкрите для держав-членів Ради Європи та інших держав. На сьогодні до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз, загалом нараховуючи 41 Учасника та 3 Асоційованих члени.

Реєстр прагне до глобального членства, тому будь-яка держава, яка підтримала Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5, може приєднатися до нього. Інші держави можуть приєднатися за умови схвалення Конференцією Учасників.

Мандат, функції та основні завдання Реєстру збитків

Реєстр збитків слугує для обліку доказів та інформації про заяви щодо відшкодування збитків, завданих з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів. Це стосується фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна, включаючи її органи влади та установи, внаслідок дій Російської Федерації.

Реєстр збитків приймає та обробляє інформацію про заяви, категоризує та систематизує їх, оцінює прийнятність заяв та реєструє їх для подальшого розгляду. Важливим є те, що Реєстр співпрацює з партнерами для збору доказів завданих збитків.

Важливо наголосити, що Реєстр збитків не має юрисдикційних функцій щодо винесення рішень стосовно заяв, визначення відповідальності чи присудження виплат. Він лише реєструє прийнятні заяви для подальшого розгляду.

Подальший розгляд заяв буде здійснюватися майбутнім міжнародним компенсаційним механізмом, який буде створено окремо. Реєстр збитків є лише першим кроком до цього механізму.

Відбулося декілька підготовчих зустрічей щодо створення компенсаційної комісії для України. 24-26 березня 2025 року у Гаазі відбулося перше засідання Міжурядового переговорного комітету. Комісія розглядатиме заяви про компенсацію та визначатиме розмір компенсації.

Створення компенсаційної комісії отримало широку міжнародну підтримку. Обговорення та висновки цих зустрічей є важливим кроком на шляху до створення механізму для розгляду заяв про відшкодування шкоди, спричиненої агресією Російської Федерації.

Структура управління Реєстру збитків

Реєстр збитків має наступну структуру:

– Конференція Учасників є найвищим керівним органом Реєстру, відповідальним за виконання мандату Реєстру збитків; – Рада несе відповідальність за виконання функцій Реєстру та визначає прийнятність заяв;

– Секретаріат, очолюваний Виконавчим директором, здійснює керівництво діяльністю Реєстру, обробляє заяви та надає рекомендації Раді. Виконавчим директором є Маркіян Ключковський.

Штаб-квартира Реєстру знаходиться в Гаазі (Нідерланди).

Київський офіс підтримує зв’язок з Урядом України та підвищує обізнаність про Реєстр. Очолює офіс Ганна Христова.

Восени 2024 року Реєстр започаткував Координаційну платформу для співпраці з громадянським суспільством, щоб інформувати постраждалих про Реєстр та підтримувати їх у процесі подання заяв.

Підхід, орієнтований на постраждалих

Діяльність Реєстру збитків базується на Ризьких принципах, забезпечуючи, щоб потреби та права постраждалих були враховані у процесі збору заяв.

Документи Реєстру

Основними документами Реєстру є Статут, Правила подання заяв, Категорії заяв та інші документи, які можна знайти на веб-сайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Прийнятність заяв, їх подання та внесення до Реєстру

Заява повинна відповідати трьом критеріям, щоб бути внесеною до Реєстру збитків: збитки мають бути завдані 24 лютого 2022 року або пізніше, на території України в її міжнародно-визнаних кордонах, та внаслідок дій Російської Федерації.

Подання заяв до Реєстру здійснюється через веб-портал «Дія», забезпечуючи зручний спосіб подання заяв. У майбутньому заяви можна буде подати через центри надання адміністративних послуг.

Подання заяви до Реєстру є безкоштовним.

Інструкції та роз’яснення щодо подання заяви можна знайти на веб-сайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process.

Прийнятні заяви вносяться до Реєстру збитків. Рада Реєстру вже винесла низку рішень щодо внесення заяв, що є важливим кроком до забезпечення справедливості.

Категорії заяв, які можуть бути подані до Реєстру

Реєстром збитків затверджено перелік із 43 категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру. Заяви можна поділити на три групи:

– заяви від фізичних осіб (група А): вимушене переміщення, порушення особистої недоторканності, втрата майна, доходу або засобів до існування, та втрата доступу до державних послуг;

– заяви від держави Україна (група В): пошкодження або знищення майна, об’єктів культурних цінностей, шкода навколишньому середовищу, гуманітарні витрати та розмінування;

– заяви від юридичних осіб (група С): пошкодження майна, об’єктів культурних цінностей, збитки бізнесу та гуманітарні витрати.

Категорії заяв можуть змінюватися та уточнюватися.

Для кожної категорії розроблено форму та правила подання заяви, які можна знайти на веб-сайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Категорії заяв, відкриті на сьогодні для подання

Заяви до Реєстру подаються через веб-портал «Дія». Наразі в «Дії» відкрито можливість подання заяв у таких категоріях: вимушене внутрішнє переміщення (А1.1), смерть/зникнення безвісти близького члена сім’ї (А2.1/A2.2), серйозні тілесні ушкодження (A2.3), сексуальне насильство (A2.4), катування або нелюдські види поводження (A2.5), позбавлення свободи (A2.6), примусова праця (A2.7) та пошкодження житла (А3.1).

Заяви в категорії A1.1 стосуються вимушеного переміщення на території України з 24 лютого 2022 року, спричиненого діями Російської Федерації. Заяви щодо матеріальних наслідків подаються в інших категоріях.

Заяви в категоріях А2.1 та А2.2 призначені для заяв, пов’язаних з душевним болем через смерть/зникнення близького члена сім’ї на території України з 24 лютого 2022 року, завданою діями Російської Федерації.

До цих категорій включаються заяви про смерть за межами України, пов’язану з подією в Україні, та заяви про зникнення особи, останнє місце перебування якої за межами України, але зникнення пов’язане з подією в Україні.

Заяви в категоріях А2.3-А2.7 стосуються серйозних тілесних ушкоджень (А2.3), сексуального насильства (А2.4), катувань (А2.5), позбавлення свободи (А2.6) та примусової праці (А2.7), які мали місце на території України з 24 лютого 2022 року внаслідок дій Російської Федерації.

До цих категорій відносяться заяви щодо порушень за межами України, пов’язаних з подією в Україні.

Зазначені категорії містять автономні визначення, не прив’язані до українського законодавства, зокрема: «серйозні тілесні ушкодження» (А2.3), «сексуальне насильство» (А2.4), «катування», «нелюдське поводження» (А2.5), «позбавлення свободи» (А2.6) та «примусова праця» (А2.7).

Заяви в категоріях А2.3-А2.7 стосуються передусім моральної шкоди, розмір якої не обов’язково зазначати. Можна подавати заяви щодо матеріальних витрат, пов’язаних з тілесними ушкодженнями (А2.3) або такими ж ушкодженнями внаслідок сексуального насильства (А2.4), катувань (А2.5), позбавлення свободи (А2.6) та примусової праці (А2.7), у тому числі витрат на лікування та реабілітацію. Інші матеріальні наслідки подаються в інших категоріях.

Висновок судово-медичної експертизи не є обов’язковим для подання заяви, а лише одним із способів довести факт ушкоджень. За відсутності висновку можна подати заяву з іншими доказами. Якщо висновок є, його слід надати.

У разі сумнівів щодо категорії, опитувальник на порталі «Дія» допоможе зорієнтуватися.

Заяви можуть подавати як цивільні особи, так і військовослужбовці, ветерани, колишні військовополонені тощо (або їхні родичі, якщо йдеться про категорії А2.1 та А2.2).

Заяви в категорії A3.1 можуть подавати власники житла, пошкодженого або знищеного з 24 лютого 2022 року внаслідок дій Російської Федерації. Заяви можна подавати щодо майна на тимчасово окупованій території.

Під час подання заяв на порталі «Дія» деяка інформація буде автоматично підтягнута з електронних джерел.

На веб-сайті Реєстру є відповіді на поширені питання, пов’язані з поданням заяв.

Веб-сайт Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/.

Веб-сайт «Дії»: https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii- mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv.

 Інформація станом на 16.04.2025.

За повідомленням комісії Конгресу місцевих та регіональних влад при

Президентові України “Євроінтеграція України та її вплив на територіальні громади”