---

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Багатостороння угода CRS: що є підтвердженням прийняття або неприйняття звіту про підзвітні рахунки, поданого через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Багатостороння угода CRS) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2023 № 516 (далі – Порядок № 516).

Згідно з п. 6 Порядку № 516 подання звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів (далі – Звіт) засобами електронного зв’язку в електронній формі та отримання квитанцій про отримання та прийняття такого Звіту здійснюються відповідно до п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557).

Підзвітні фінансові установи мають можливість подати Звіт до контролюючого органу через Електронний кабінет платника податків, спеціалізоване програмне забезпечення та спеціалізованої електронної скриньки: zvit@sta.gov.ua.

Якщо підзвітна фінансова установа подає Звіт через Електронний кабінет, то про його прийняття свідчать квитанції, які надсилаються контролюючим органом в Електронний кабінет і прикріпляють безпосередньо до документу, якого вони стосуються. Функції Електронного кабінету забезпечують можливість їх перегляду.

Перша квитанція свідчить про успішне або неуспішне направлення Звіту до контролюючого органу.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі неприйняття електронного документа контролюючим органом, у другій квитанції зазначаються причини відхилення Звіту та помилки, які виявила інформаційна система під час перевірки безпосередньо Звіту.

Підставами для неприйняття Звіту засобами електронного зв’язку в електронній формі є відсутність права підпису електронного документа підписувачем, недійсність кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, а також невідповідність вимогам електронного документа та формату, передбаченому Порядком № 516 (п. 19 Порядку № 516).

При цьому, перелік типових помилок розміщений на вебсайті ДПС за адресою: Головна/Банер/CRS/Заповнення та подання звітів про підзвітні рахунки CRS/Перелік типових помилок при заповненні звітів CRS.

Орган, до якого необхідно подати заяву для внесення місць зберігання алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

З 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), крім окремих його норм, зокрема, ст. 39 Закону № 3817 щодо функціонування Єдиного реєстру місць зберігання, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – це перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені Законом № 481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Aбзацом п’ятим п. 2.1 Порядку ведення Єдиного реєстру, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 (далі – Порядок № 251) встановлено, що для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб’єкти підприємницької діяльності подають заяву до Державної податкової служби України.

Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб’єкти підприємницької діяльності подають заяву до Головного управління ДПС за місцезнаходженням місця зберігання (абзац шостий п. 2.1 Порядку № 251).

Отже, для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів заява подається до Державної податкової служби України, а для внесення роздрібних партій алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів – до Головного управління ДПС за місцезнаходженням місця зберігання.

ДПС взяла участь у круглому столі «Верховенство права: захист бізнесу в податкових спорах»

Представники ДПС взяли участь у засіданні круглого столу на тему: «Верховенство права: захист бізнесу в податкових спорах». Учасниками заходу, організованому Радою бізнес – омбудсмена, також стали судді Верховного Суду, представники Офісу Генерального прокурора, юридичної та бізнес – спільнот.

Круглий стіл став важливою платформою для відвертої дискусії довкола проблеми невиконання судових рішень між усіма залученими у цей процес стейкхолдерами.

Під час заходу активно обговорювалась тема виконання судових рішень, проблемні аспекти виконання судових рішень з огляду на кейси скаржників Ради бізнес-омбудсмена.

Представники ДПС поінформували, що податкова служба постійно працює над моніторингом судової практики.

Учасники, зокрема, зазначали, що вдосконалення потребує не лише сутнісне наповнення рішень; кожна індивідуальна справа вимагає аналізу та
ризик-орієнтованого підходу перед винесенням рішення.

Представники РБО відзначили наявність регулярного та конструктивного діалогу з податковою службою, який має позитивний ефект на вирішення скарг підприємців, та підтримку системного міжсекторального діалогу щодо врегулювання податкових спорів з органами влади.

Результати проведеного заходу підтвердили необхідність подальшого діалогу між податковими органами, бізнесом та судами для врегулювання податкових спорів, зміцнення довіри та правової стабільності.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Доступ до публічної інформації, регламентовано Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» із змінами із змінами (далі – Закон № 2939). Відповідно до статті 19 Закону № 2939, запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Розгляд запитів на інформацію в органах Державної податкової служби України здійснюються згідно з вимогами Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби (далі – Порядок № 405), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (із змінами і доповненнями). Порядок № 405 створено з метою практичної реалізації положень Закону №2939.

Відповідно до вимог Закону №2939 та Порядку № 405:

Запит на інформацію має містити:

ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua (Головна>Для громадськості>Публічна інформація>Форми подання запиту).

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Більш докладну відповідь можна отримати за посиланням:

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27831

 

Новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою/поверненням платежів, та їх практичне застосування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 28.05.24 № 262 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2024 року за № 867/42212) внесено зміни до наказу МФУ від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».

Зокрема, внесено зміни до п. 5 розділу І Порядку № 787, якими визначено, що заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов’язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

До заяви подаються засвідчені належним чином копії наступних документів:

·  платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету;

·  судового рішення, засвідченого належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) та грошового стягнення за адміністративні правопорушення);

·  документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи.

Дніпропетровщина: з початку поточного року платники спрямували до бюджетів та державних цільових фондів понад 94,6 млрд гривень платежів

Впродовж січня – вересня 2024 року від платників Дніпропетровського регіону до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів надійшло понад 94,6 млрд грн платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).

Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, Державний бюджет України у січні – вересні поточного року поповнився на понад 37,7 млрд гривень. Позитивна динаміка у порівнянні з минулорічними надходженнями за аналогічний період складає майже 8,0 млрд грн, або 26,9 відсотків.

Місцеві бюджети у січні – вересні поточного року отримали майже 30,5 млрд грн, що на понад 5,5 млрд грн більше ніж у відповідному періоді 2023 року. Темп росту надходжень – 122,0 відсотки. 

До державних цільових фондів протягом дев’яти місяців 2024 року платники спрямували понад 26,4 млрд грн єдиного внеску. Це на понад 3,5 млрд грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками аналогічного періоду минулого року.

Дякуємо платникам за сумлінну підтримку держави сплаченими податками та зборами!

До зведеного бюджету у січні – вересні 2024 року надійшло 1153 млрд гривень

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.

За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – вересні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 153 млрд грн. До державного бюджету надійшло 842,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – 310,9 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні –вересні 2024 року становили 762,1 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 109,5 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 109,7 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 1,4 раза (+59,9 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 5,8 відс. (+8,5 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,3 відс. (+3,1 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у січні – вересні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 1,9 раза (+94,8 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – у 1,4 раза (+51,2 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 23,7 відс. (+29,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 22,3 відс. (+17,7 млрд гривень).

Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у вересні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 109,8 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 76 млрд грн, до місцевих бюджетів – 33,8 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у вересні 2024 року становили 66,7 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 4,8 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 3 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 13,8 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – 2,5 раза (+3,4 млрд грн), з податку та збору  на доходи фізичних осіб – 115,1 відс. (+2,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 101,7 відс. (+0,2 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у вересні 2024 року приріст порівняно з вереснем 2023 року становить з податку та збору на доходи фізичних осіб – 33  відс. (+5 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 16,7 відс. (+3,2 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 23,1 відс. (+2,5 млрд грн), податку на прибуток – 34,2 відс. (+1,4 млрд гривень).

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

До уваги платників податку на додану вартість!

Щодо нової форми Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення

З 28.09.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19 серпня 2024 року № 404 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2023 року № 535», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2024 за № 1349/42694, який опубліковано в Офіційному віснику України від 27.09.2024 № 83 (далі – наказ Мінфіну № 404).

Наказом Мінфіну № 404 внесено технічні правки до форми Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, (далі – Повідомлення) та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України.

Водночас звертаємо увагу, що взаємодія банків та ДПС щодо подання Повідомлення, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 (зі змінами), буде здійснюватися після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про запровадження режиму експортного забезпечення (наразі не запроваджений).

Як подається витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, якщо податкова декларація з плати за землю подається в електронному вигляді

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі – Витяг з Оцінки), а надалі такий Витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки (далі – Оцінка) землі.

При цьому технічна документація з Оцінки земельних ділянок є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації (п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок»). Тобто Витяг до Декларації за наступні податкові (звітні) періоди не подається до затвердження нової Оцінки.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами) (далі – Декларація).

Пунктом 49.3 статті 49 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою або надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. При цьому платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (абзац другий пункту 46.4 статті 46 Кодексу).

У випадку подання Декларації разом з Витягом з Оцінки наявність Витягу до такої Декларації зазначається у рядку 8 «Доповнення до Декларації» (кількість аркушів), а у рядку «Зміст доповнення» Декларації – дата й номер Витягу.

У разі подання Витягу з Оцінки засобами електронного зв’язку в електронній формі, в тому числі через «Електронний кабінет» (меню «Листування з ДПС»), у супровідному листі з поясненнями зазначаються номер та дата Декларації до якої поданий такий витяг.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням РРО або програмних РРО під час торгівлі підакцизними товарами!

Державна податкова служба України нагадує, що наразі діють коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».

При цьому ДПС інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням  реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, що під час торгівлі підакцизними товарами необхідно дотримуватися вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265 яким встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265, у тому числі, але не виключно, передбачена:

пунктом 7 статті 17 Закону № 265 – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Окремо слід зазначити, що за рахунок забезпечення суб’єктами господарювання вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265 ДПС розраховує частки для зарахування до відповідного бюджету місцевого самоврядування акцизного податку з роздрібного продажу окремих підакцизних товарів на основі даних РРО та/або програмних РРО про загальну вартість та обсяг операцій з роздрібної торгівлі окремих підакцизних товарів за відповідний період.

Враховуючи викладене, ДПС звертає увагу платників податків та центри сервісного обслуговування на необхідності коректного та повного відображення (у відповідних рядках та/або тегах) у фіскальних чеках РРО та/або програмних РРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

Розділом 4.2.2 (b) Національної стратегії доходів до 2023 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р (далі – НСД), передбачено удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок.

Одним із пріоритетів у цьому напрямі є цифрова трансформація основних процесів контрольно-перевірочної роботи та застосування новітніх підходів до її проведення, де ключовим заходом є запровадження в діяльність органів ДПС процедури електронного аудиту («е-аудит»).

На сьогодні ДПС вживаються заходи щодо його впровадження, зокрема:

прийнято зміни до законодавчих та нормативно-правових актів, якими досягнуто усіх необхідних передумов для впровадження процедури електронного аудиту (е-аудит), а саме, визначено форму, структуру та порядок надання електронних документів SAF-T UA до контролюючих органів, доповнено положення пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України обов’язком великих платників податків надавати інформацію у електронному вигляді на запит податкового органу під час проведення документальної перевірки;

розроблено та затверджено методики проведення перевірок достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (окремо за кожним податком, збором);

розроблено файл XSD (визначення схеми XML) для формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), який розміщено на сайті ДПС;

затверджено детальний технічний опис елементів стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) та схеми контролю XML-документів (файл XSD), який призначений для платників податків, розробників і постачальників програмного забезпечення, які мають на меті включити функцію експорту даних з вихідної системи обліку згідно з вимогами до стандартного аудиторського файлу з можливістю його вивантаження за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/xsd-/; 

доопрацьовано Електронний кабінет шляхом розширення його функціонально-пропускної можливості прийняття файлів у великих обсягах (до 10 ТБ), а саме, доопрацьовано програмне забезпечення інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» для забезпечення завантаження файлу XSD (визначення схеми XML) електронного документа стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

Тобто на сьогодні для великих платників податків створено усі передумови щодо реалізації процедури «е-аудит».

Впровадження європейських стандартів у діяльність податкових органів потребує якісного та послідовного підходу з урахуванням визначених НСД заходів і кроків для її реалізації. Зазначені кроки спрямовані на підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджету, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків.

Разом з цим ДПС постійно працює в напрямі своєчасного інформування платників податків про актуальні новини та практики впровадження процедури електронного аудиту (е-аудит), у тому числі шляхом оприлюднення необхідної інформації на вебпорталі ДПС.

Так, для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому інформацію структуровано та виокремлено у розділи. Перейти у банер: «SAF-T UA» можна з основного банеру головної сторінки вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua.

Також ознайомитися з актуальною інформацією щодо формування та подання платниками податків стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) є можливість на офіційній сторінці Державної податкової служби України в соціальній мережі Facebook https://facebook.com/TaxUkraine та у телеграм каналі: t.me/tax_gov_ua.

Інформування платників податків здійснюється також на вебпорталі ДПС за інтерактивним посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/povidomlennya/683040.html.

Доцільно зауважити, що на сьогодні ДПС також заключено/пролонговано 14 Меморандумів про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» з великими платниками податків, які надали згоду сформувати та надіслати стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС для його тестової обробки. З учасниками експерименту на постійній основі проводяться  онлайн-зустрічі на яких обговорено питання великих платників податків, які виникають під час формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). Також, з метою якісного та оперативного надання ДПС інформації на питання, які виникають при формуванні стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), ДПС організовано комунікацію з учасниками Меморандумів за допомогою наявних та загальнодоступних месенджерів. Водночас на сьогодні ДПС здійснює заходи щодо підписання ще 18 Меморандумів.

Заключення Меморандумів про співпрацю з представниками великого бізнесу демонструє схильність до запровадження у діяльності платниками податків інноваційних підходів та діджиталізації обліку господарської діяльності, як одного з визначальних факторів економічного зростання підприємств та автоматизації (спрощення) бізнес-процесів.

Інформаційно-роз’яснювальна робота щодо впровадження процедури «е-аудит» була і залишається важливим напрямом діяльності ДПС щодо роз’яснення платникам податків мети, тенденції змін та досягнутих результатів роботи у зазначеному напрямі, а також є важливим фактором в частині заохочення до добровільної участі у якісній реалізації податкової політики, та як наслідок формування належного рівня довіри платників податків до контролюючих органів.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (ПДВ) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПКУ та п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307), податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), зокрема, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника).

Отже, у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) обсяги постачання та сума ПДВ, зазначені у податковій накладній за щоденними підсумками дня (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), складеної відповідно до вимог ПКУ, Порядку № 1307 та відповідно до первинних (бухгалтерських) документів, мають відповідати сумі фактично проведених протягом дня операцій, незалежно від того працює належним чином РРО, чи ні.

Водночас, з питань складання податкових накладних за щоденними підсумками дня, якщо в роботі РРО стався збій, пропонуємо у кожному конкретному випадку (з обов’язковим наведенням фактичних обставин) звертатися до контролюючого органу зі зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації в порядку, визначеному статтею 52 ПКУ.

Про термін сплати ПДФО та військового збору після подання уточнюючої Декларації на збільшення загального оподатковуваного доходу, якщо повний звіт КІК подано після 1 травня

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами (далі – ПКУ) визначено, що контролюючою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України.

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року (п.п. 39 прим. 2.5.1 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ).

Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням, зокрема, річної податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної Декларації (до 1 травня року, що настає за звітним), такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною Декларацією за наступний звітний (податковий) період.

У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної Декларації, така контролююча особа подає Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ.

У випадку подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.

При цьому, якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну Декларацію.

Частина прибутку контрольованої іноземної компанії (додаток(и) КІК) зазначається у рядку 10.14 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації.

При цьому, заповнюється додаток «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» (далі – Додаток КІК) Декларації, з якого:

– показники рядка 05 «Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення) (рядок 03 – рядок 04) переносяться до графи 6 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації;

– показники рядка 06 «Сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення) (рядок 02 х на ставку військового збору) переносяться до графи 7 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації.

Термін сплати зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору, визначених контролюючою особою у Додатку КІК, настає в день подання такого додатка контролюючою особою у складі уточнюючої річної Декларації.

Заява про застосування спрощеної системи оподаткування надіслана ФОП поштою: яка дата вважається датою її подання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із способів і, зокрема, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Згідно з п. 17 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі – Правила № 270), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання, зокрема, з описом вкладення.

Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв’язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Відповідно до абзаців першого та другого п. 58 Правил № 270, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.

Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.

Таким чином, при надсиланні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення датою подання заяви вважається дата подання письмової кореспонденції для пересилання (дата відправлення), яка відбивається на адресному боці поштового відправлення.

Про можливість отримання «незалежниками» довідки про подану Декларацію за будь-який інший, ніж річний податковий період

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

За зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано податкову декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкова декларація) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 179.12 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ)).

Форми заяви про видачу довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) (далі – Заява) та довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 із змінами.

Типова інформаційна картка адміністративної послуги «Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)» затверджена наказом Державної податкової служби України від 22.04.2021 № 446, відповідно до якої Довідка видається на підставі поданої Декларації про майновий стан і доходи (Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами.

Зокрема, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Декларацію за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подають Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 01 травня року, що настає за звітним.

Поряд з цим, з урахуванням примітки 1 до Декларації не передбачено її подання з позначкою «довідкова» для отримання Довідки.

Отже, звітним (податковим) періодом для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є календарний рік, за результатами якого такі особи можуть отримати в контролюючому органі за основним місцем обліку (податковою адресою) Довідку на підставі Заяви та Декларації(-ій).

При цьому фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не можуть отримати в контролюючому органі Довідку за будь-який інший, ніж річний податковий період.

За який звітний період вперше подаються форми звітності № 1-ВП та № 1-ОП, затверджені наказом Мінфіна від 18.06.2024                      № 296?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

З 01 жовтня 2024 року запроваджуються нові форми звітів: форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ВП), форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ОП), які затверджені наказом Міністерства фінансів України (Мінфін) від 18.06.2024 № 296 «Про затвердження форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356 (далі – Наказ № 296), що опублікований в Офіційному віснику України від 02.08.2024 № 67.

Відповідно діючі форми звітів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», втрачають чинність з 01 жовтня 2024 року.

З набранням 27.07.2024 чинності Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), яким викладено в новій редакції Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) визначено нові вимоги та порядок подання звітності ліцензіатами (ст. 72 Закону № 3817).

При цьому, з урахуванням набрання чинності та введення в дію розд. VII (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої ст. 46, ст. 49) Закону № 3817 (абзац шостий п. 1 розд. ХІІ Закону № 3817) ліцензування деяких видів діяльності запроваджуються вперше з 01.01.2025, зокрема, здійснення ферментації тютюнової сировини та вирощування тютюну.

Отже, з урахуванням ст. 72 розд. XI Закону № 3817 та до внесення відповідних змін до Наказу № 296 подаються ліцензіатами:

1. Звіт форми № 1-ВП:

1) щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним:

– виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) – починаючи з жовтня 2024 року за вересень 2024 року;

– суб’єктами господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини – починаючи з лютого 2025 року за січень 2025 року;

2) не пізніше 01 лютого року, наступного за звітним – суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну – починаючи з січня 2026 року за 2025 рік;

3) не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком – починаючи з січня 2025 року за 2024 рік:

– малі виробництва дистилятів;

– малі виробництва виноробної продукції;

– малі виробництва пива.

2. Звіт форми № 1-ОП – суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) – щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним – починаючи з жовтня 2024 року за вересень 2024 року.

При цьому, ліцензіати, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише звіти, передбачені для виробників таких товарів (продукції), а саме Звіт форми № 1-ВП.

Постанова Кабміну № 1088: зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу. 

З 25.09.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (Кабмін) від 24 вересня 2024 року № 1088 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», відповідно до якої внесені зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246). 

Порядок № 1246, зокрема, доповнено новими пунктами 26 та 27 щодо тривалості операційного дня для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на період до припинення або скасування воєнного стану та запроваджено правила реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування та їх скасування в межах дії режиму експортного забезпечення: 

• операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк їх реєстрації, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин; 

• реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації у день, на який припадає граничний строк їх реєстрації, та надсилання квитанції здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування; 

• тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19² Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», реєстрація податкових накладних, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та розрахунків коригування до них здійснюється з урахуванням таких особливостей: 

– реєстрація зазначених податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанції здійснюється протягом трьох операційних днів з дня їх подання для реєстрації, 

– реєстрація зазначених податкових накладних/розрахунків коригування скасовується через 30 календарних днів з дати реєстрації податкової накладної, протягом яких на відповідні товари не було оформлено митну декларацію, що підтверджується даними Держмитслужби. У такому випадку до ЄРПН вносяться відомості щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких скасовано, а також формується квитанція в електронній формі про скасування реєстрації зазначених податкових накладних/розрахунків коригування, яка надсилається платнику податків протягом операційного дня. У такій квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрацію яких скасовано.

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з вимогами п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим.1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» із змінами, під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Кошти, які сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України.

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 6 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 із змінами, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі. 

2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

– «Номер рахунку» – заповнюється номер бюджетного/небюджетного рахунку;

– «Сума податку» – заповнюється сума, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

– «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» – заповнюється номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

– «Додаткова інформація запису» – заповнюється інформація щодо переказу коштів у довільній формі.

На порталі Дія стартувала послуга uResidency. Ця послуга прибирає кордони для підприємців та масштабує можливості для ведення бізнесу за найвигідніших та найзручніших умов:

жодних витрат на бухгалтера — оформлювати податкову декларацію і сплачувати податки за вас буде банк;

податок у розмірі 5 % від суми доходу;

реєстрація бізнесу онлайн через мобільний застосунок та вебпортал без поїздок до України.

uResidency допоможе поповнювати держбюджет України через оподаткування е-резидентів, розвивати банківську сферу та залучати додаткові іноземні інвестиції та популяризуватиме Україну як цифрову державу. 

Відтепер й іноземці відчують на собі переваги цифрових послуг у смартфоні, які вже давно доступні українцям. Наразі програма доступна громадянам Індії, Пакистану, Таїланду та Словенії. В подальшому перелік країн розширюватиметься. 

З програмою uResidency можна ознайомитися за посиланням https://e-resident.diia.gov.ua/

Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена опрацювали черговий пакет звернень від платників податків у рамках засідання експертних груп.

Учасники розглянули проблемні питання, які надійшли від платників на адресу Ради бізнес-омбудсмена. Зокрема, обговорювалися системні питання у сегменті зупинки реєстрації податкових накладних, стану відшкодування податку на додану вартість, виконання податковою службою судових рішень тощо.

ДПС надано правову аргументацію по поставленим питанням та рекомендації для врегулювання окремих випадків.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Стартувала інформаційна кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

У вересні 2024 року стартувала інформаційна кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами.

Мета інформаційної кампанії – роз’яснення платникам податків основних аспектів Національної стратегії доходів (далі – НСД) до 2030 року та заходів ДПС із її впровадження (на період 2024 – 2025 роки), підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури в суспільстві.

НСД – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. 

Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам. 

Державна податкова служба України в межах виконання покладених на неї функцій контролю інформує, що на сьогодні головними управліннями ДПС у регіонах на постійній основі здійснюються фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, у тому числі техніки Apple, з питань дотримання порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, в тому числі належного застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій. 

На більшості господарських одиниць вказаної категорії суб’єктів господарювання на підставі пункту 80.8 статті 80 Податкового кодексу працівниками ДПС проводяться хронометражі-спостереження за проведенням розрахунків. 

Поряд з цим деякими несумлінними суб’єктами господарювання штучно переформатовано процес продажу товарів та пропонується покупцям здійснити оплату і безпосереднє отримання техніки поза межами магазинів, де вона представлена. 

У зв’язку з цим ДПС звертається до споживачів з проханням проявити свідому громадянську позицію, не погоджуватись на такі пропозиції, проводити розрахунки за товари виключно в приміщенні магазинів та щоразу вимагати у продавців товарів фіскальний чек з метою захисту своїх прав та інтересів держави. 

Також просимо громадян інформувати про описані вище факти: 

на поштову адресу ДПС: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8 або адресу відповідного територіального органу ДПС; 

через Контакт-центр ДПС за телефоном 0 800 501 007, послідовно натиснувши на інтерактивному голосовому автовідповідачі кнопки «5» та «2» (не потребує написання письмової скарги); 

із використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку, надіславши на електронну поштову адресу zvernennya_dps@tax.gov.ua. 

у чат-бот «StopViolationBot» на базі месенджера Telegram. 

 

З питань податків Федеративної Республіки Німеччина, які можна вважати або які є ідентичними податку на прибуток підприємств, для цілей застосування підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України на запит ДПС Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) надано роз’яснення.

Мінфін зазначає, що підпунктом «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що контрольованими операціями є господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 (зі змінами) та включає, зокрема, певні організаційно-правові форми Федеративної Республіки Німеччина.

Водночас, якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу (далі – Перелік), у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, визнаються неконтрольованими операціями.

Відповідно до роз’яснення на питання 6 Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.05.2021 № 266, якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави.

Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку)). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо). З урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 глави 10 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від контрагента документа, що виданий фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Згідно із пунктом 3 Статті 2 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України від 22.11.1995 № 449/95-ВР «Про ратифікацію Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно» (далі – Угода), податками, на які поширюється Угода у Федеративній Республіці Німеччина, зокрема, є: прибутковий податок, корпоративний податок, податок на майно і промисловий податок.

Відповідно до податкового законодавства Федеративної Республіки Німеччина німецькі підприємства оподатковуються такими податками: податком на прибуток підприємств (Körperschaftsteuer) (https://www.gesetze-im-internet.de/kstg_1977/index.html) та торговим / промисловим податком (Gewerbesteuer) (https://www.gesetze-im-internet.de/gewstg/index.html). Податок на прибуток підприємств (Körperschaftsteuer) є загальнодержавним корпоративним податком, тоді як торговий / промисловий податок (Gewerbesteuer) є податком, який стягується на місцевому (муніципальному) рівні.

З огляду на вищезазначене, Мінфін резюмує: податок на прибуток підприємств (Körperschaftsteuer) є аналогом податку на прибуток підприємств в Україні та є корпоративним податком для цілей застосування підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу. Водночас визнання платника податків податковим резидентом Федеративної Республіки Німеччина має здійснюватися з урахуванням положень Статті 4 Угоди, а також податкового законодавства Федеративної Республіки Німеччина.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Частиною 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є:

– фізичні особи – підприємці (далі – далі ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),

– фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),

– члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з абзацом першим п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)), 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Для платників, зазначених у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Крім того, Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» із змінами (далі – Закон № 2010), який набрав чинності 19.11.2022, внесені зміни до п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, абзацом першим якого встановлено, що платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом № 2010 встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення (абзац другий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації) (абзац третій п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи (абзац четвертий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

За осіб, визначених абзацом першим п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України («Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Запитання-відповіді з бази знань») за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39565.

 

Перевищено обсяг доходу, визначеного для ФОПа – платника єдиного податку відповідної групи: дії платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені пунктами 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку (ЄП) першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки ЄП, визначеної для платників ЄП другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку ЄП у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники ЄП другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки ЄП, визначеної для платників ЄП третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку ЄП у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники ЄП третьої групи (фізичні особи – підприємці (ФОП)), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку ЄП у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Податкові періоди, встановлені чинним законодавством України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 33.1 статті 33 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковим періодом визнається встановлений ПКУ період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Це той період, протягом якого і по закінченню якого встановлюється податкова база та обчислюється сума податку, яка підлягає сплаті платником податків.

Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Згідно з п. 33.3 ст. 33 ПКУ базовий податковий (звітний) період – це період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.

При цьому ПКУ згідно з особливостями конкретного податку встановлено та передбачено різні базові податкові (звітні) періоди. Основою для цього є збіг або розбіжність податкового обов’язку зі сплати податку та обов’язку податкової звітності зі сплати цього податку. Він може дорівнювати календарному року чи становити інший термін відповідно до характеру й особливостей конкретного податку.

Відповідно до ст. 34 ПКУ податковим періодом може бути:

– календарний рік;

– календарне півріччя;

– календарні три квартали;

– календарний квартал;

– календарний місяць;

– календарний день.

Законодавчі терміни визначені для кожного податку окремо в залежності від особливостей формування податкового обов’язку і подання податкових декларацій (звітів, розрахунків) та сплати його до бюджету. Проте для податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПКУ визначено декілька податкових (звітних) періодів: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених п. 137.4 ст. 137 ПКУ.

Cервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати Інформацію можна, здійснивши наступне.

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п’ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3. Зачекайте з’єднання  з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18.00 (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

Звернення для отримання індивідуальних податкових консультацій платниками податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платники податків мають право на отримання індивідуальних податкових консультацій з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, за зверненням у паперовій або електронній формі до такого органу. Це передбачено статтею 52 Податкового кодексу України. 

Таке звернення повинно містити:

– найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

– код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

– зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

– власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;

– дату звернення.

Слід відмітити, що на звернення платника податків, що не відповідає вказаним вимогам, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Платники податків: податковий обов’язок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів. Кожний з платників податку може бути платником податку за одним або декількома податками та зборами.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України (ПКУ) платник податків зобов’язаний, зокрема:

– стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

– вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

– сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи;

– подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

– виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.

Згідно зі статтею 22 ПКУ об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання (ст. 23 ПКУ).

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 37 ПКУ підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов’язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПКУ або законами з питань митної справи.

Податковий обовязок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ та закони з питань митної справи пов’язує сплату ним податку.

Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є:

– ліквідація юридичної особи;

– смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;

– втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;

– скасування податкового обовязку у передбачений законодавством спосіб.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (ст. 38 ПКУ).

Видобування залізних руд: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників рентної плати понад 1,3 млрд гривень

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 1,3 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 797,0 млн грн, темп росту склав 257,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що 30.09.2024 – останній день сплати за серпень 2024 року рентної плати

● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

● за користування радіочастотним ресурсом України;

● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Понад 14,7 млн грн транспортного податку – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від платників транспортного податку понад 14,7 млн грн, що на понад 6,2 млн грн, або на 72,6 відс., більше ніж у січні – серпні 2023 року.

Нагадуємо, що згідно з п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Порядок заповнення реквізитів платіжної інструкції при сплаті бюджетних/небюджетних платежів визначений Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (Порядок).

Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:

сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;

сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;

сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;

повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;

повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Від ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року надійшло понад 3,2 млрд грн єдиного податку

Упродовж січня – серпня 2024 року від фізичних осіб – підприємців (ФОП) до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 3,2 млрд грн єдиного податку. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 1,1 млрд грн, або на 55,3 відсотки. 

Нагадуємо, що ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ (крім е-резидентів), зобов’язані зберігати первинні документи. 

Мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, встановлені ст. 44 Податкового кодексу України.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості отримання податкової знижки». На запитання платників податків відповідала заступник начальника  Придніпровського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Оксана КАБИРІНА. 

Питання 1: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які обмеження на нарахування податкової знижки?»

Відповідь: Добрий день! Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номеру платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті.

Варто мати на увазі, що податкова знижка, відповідно до Податкового кодексу України, може застосовуватись виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати, зменшеної на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального податкового доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Питання 2: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які документи потрібні для оформлення податкової знижки за навчання дитини за 2023 рік ?»

Відповідь: Добрий день! Для оформлення податкової знижки на навчання потрібні такі документи:

·                      декларація про майновий стан і доходи з додатком Ф3;

·                      копія паспорта особи, яка подає декларацію;

·                      копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків особи, яка подає декларацію;

·                      копія свідоцтва про народження здобувача освіти;

·                      копії квитанцій та/або платіжних доручень сплачених за навчання в звітному періоді;

·                      довідка про заробітну плату (форма – 3) за звітний період, з обов’язковим включенням сум податків, які утримуються із заробітної плати та суми пільги, якщо є;

·                      копія документу із зазначенням реквізитів для перерахування коштів;

·                      копія договору про навчання у відповідному закладі освіти. 

Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку (пункт 166.2.2. статті 166 Податкового кодексу України).

Питання 3: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи можливе отримання податкової знижки за навчання дитини за 2022 рік?

Відповідь: Добрий день! Ні, нажаль якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (підпункт  166.4.3. статті 166 Податкового кодексу України). 

Щоб отримати податкову знижку за 2023 рік, включно до 31 грудня 2024 року ви маєте подати декларацію за витрати 2023 року, і держава компенсує вам частину витрат. 

Питання 4: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, який термін подання декларації про майновий стан і доходи з метою реалізації права на податкову знижку?» 

Відповідь: Добрий день! Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2023 року, можуть подати декларацію протягом всього 2024 року, до 31 грудня включно.

Разом з цим, громадяни, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізичні особи – підприємці, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, – подають декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2023 рік  до 1 травня 2024 року.  

             Питання 5: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?»

             Відповідь: Добрий день! Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки. Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати. 

     Відповідно до до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Згідно п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Питання 6: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно завіряти печаткою банку роздруковану платіжну інструкцію, сформовану в електронній формі, або надавати інші розрахункові документи з метою підтвердження понесених платником податку сум витрат при реалізації ним права на податкову знижку, якщо сплату здійснено дистанційно через банківські сервіси Приват 24, Ощад 24/7 інші?»

Відповідь: Добрий день! Ні, не потрібно завіряти печаткою банку. Якщо сплату здійснено через банківські сервіси Приват 24/7, Ощад 24 інші, то роздрукована платіжна інструкція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг,  є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку, та печаткою банку вона не завіряється. 

Питання 7: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи має право на податкову знижку фізична особа, яка сплачує за своє навчання самостійно?»

Відповідь: Добрий день! Згідно із нормами Податкового кодексу України серед переліку витрат, які дозволені до включення податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України, в розрахунку на особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Суд підтвердив правомірність застосування штрафу за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку.

Зі змісту акту перевірки встановлено, та не заперечується позивачем, що позивач не має власних автозаправних станцій, акцизних складів, у тому числі пересувних, не володіє резервуарами, з яких міг фізично приймати/відпускати/відвантажувати пальне.

Разом з тим, відповідно до договорів встановлено, що право власності на паливо переходить саме до позивача, а не до третьої особи.

Так само як і в усіх супроводжуючих документах до договорів отримувачем, покупцем, замовником палива є саме позивач.

Відтак, судом зазначено, що фактичний рух пального відбувався саме через позивача, який приймав у власність паливо та реалізовував його безпосередньо повітряним суднам для заправки.

Водночас, відповідно до висновку Верховного Суду у цій справі, метою здійснення реєстрації платником акцизного податку є контроль за обігом підакцизного товару – пального та виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а тому законодавець визначив, що обов’язковій реєстрації підлягають особи (платники податку) лише за однієї умови – такі особи планують здійснювати операції з реалізації пального, інші ж умови (обставини), зокрема такі як фактичне отримання пального і його фізичний відпуск кінцевим споживачам, тобто рух пального через суб’єкта господарювання, наявність АЗС тощо, не є умовами такої реєстрації, такі обставини мають значення для оподаткування акцизним податком.

Позивач як суб’єкт господарювання, який здійснив операції з купівлі-продажу пального, був його власником та здійснював подальшу реалізацію пального, мав у відповідності до вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України особи, зареєструватись як платник акцизного податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не мав сертифікатів відповідності на такий вид наземного обслуговування як авіапаливозабезпечення. Забезпечення приймання, зберігання, контроль якості та видачі авіаційного пального для заливу в паливозаправники або заправлення баків повітряних суден віднесено до авіапаливозабезпечення, а послуги авіакомпаніям щодо взаєморозрахунків відносяться до послуг з наземного адміністрування в аеропорту.

Позивачем фактично надавались як аеропортові послуги, послуги по заправці та безпосередньо заправка авіаційним паливом, що підтверджує висновок суду апеляційної інстанції про обов`язок позивача, в даному випадку, бути зареєстрованим як платник акцизного податку.

З урахуванням установлених обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком Шостого апеляційного адміністративного суду, що надання позивачем послуг наземного адміністрування та інших послуг відповідно до договорів з його контрагентами, не спростовує встановленого факту отримання позивачем пального на підставі права власності та здійснення подальшої його реалізації саме з метою виконання умов договорів.

Відтак, Верховний Суд уважає обґрунтованим висновки акту перевірки про порушення позивачем підпункту 212.1.15 пункту 212.1 та підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212, статті 213, підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під час придбання та реалізації підакцизних товарів (нафтопродуктів), виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із підприємствами-контрагентами за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2018 року, тому підстави для скасування спірного податкового повідомлення рішення та задоволення позову відсутні.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 640/18036/19 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 залишено без змін.

На порядку денному – критично важливий бізнес

У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації на чолі з першим заступником Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрієм Кульбачем відбулось засідання комісії із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період. 

Від Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області у заході прийняла участь керівниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.

Розглянуто підстави для прийняття рішення щодо присвоєння підприємствам, установам та організаціям статусу критично важливих.

Відповідність критеріям, які визначені Кабінетом Міністрів України, обов’язкова.

Робота у цьому напрямку триває.

З 01.10.2024 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 серпня 2024 року за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (далі – наказ Мінфіну № 400), які опубліковано в Офіційному віснику України від 25.09.2024 № 82.

Наказом Мінфіну № 400 викладено у новій редакції, зокрема:

форму податкової накладної та внесено зміни до Порядку її заповнення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (зі змінами);

форми податкової звітності з податку на додану вартість та внесено зміни до Порядку їх заповнення і подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами).

Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Таким чином застосування форм, викладених наказом Мінфіну № 400 у новій редакції, починається з:

01 жовтня 2024 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники направляють на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01 жовтня 2024 року та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);

з 01 листопада 2024 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року.

Також, починаючи з 01 листопада 2024 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Чи необхідно СГ, який надає послуги з куріння кальяну, а також реалізує тютюнові замінники для куріння кальяну, придбавати ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 85 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (п. 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (частина перша ст. 23 Закону № 3817).

Враховуючи зазначене, суб’єкт господарської діяльності, який надає послуги з куріння кальяну, а також реалізує тютюнові замінники для куріння кальяну, може здійснювати таку діяльність лише за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Комунальне підприємство: право на обрання третьої групи платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

При цьому п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Відповідно до статей 63 та 78 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами (далі – ГКУ) комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Отже, єдиним засновником (учасником) комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25 відсотків.

Крім того, ст. 8 ГКУ передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.

Таким чином, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відс., зазначені підприємства не можуть обрати третю групу платників єдиного податку.

Право на нарахування податкової знижки: обмеження

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу.

Пунктом 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ) визначені обмеження права на нарахування податкової знижки. 

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (п.п. 166.4.1 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ). 

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ). 

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166 ст. 166 ПКУ (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), визначено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

– витяг з реєстру територіальної громади;

– паспорт, виготовлений у формі книжечки;

– тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників туристичного збору понад 10,3 млн гривень

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від платників понад 10,3 млн грн туристичного збору. Це на понад 2,1 млн грн, або на 25,9 відс., більше ніж у січні – серпні 2023 року.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» із змінами.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками спрямовано понад 691,4 млн гривень

Протягом січня – серпня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, понад 691,4 млн гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2024 року на понад 92,1 млн грн, або на 15,4 відсотки.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами –  авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Державною казначейською службою України (Казначейство) формуються рахунки для зарахування доходів бюджетів після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за № 1115/29245 (із змінами та доповненнями), Головні управління ДПС доводять до платників податків інформацію про реквізити рахунків за надходженнями шляхом її розміщення на вебпорталі податкового органу та забезпечують наявність таких реквізитів в інформаційно-комунікаційній системі «Електронний кабінет».

Інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Дніпропетровщина: місцеві бюджети від платників ПДФО отримали понад 14,7 млрд гривень

У січні – серпні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 14,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Позитивна динаміка порівняно з січнем – серпнем 2023 року складає понад 2,2 млрд грн, або 17,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівниця обласної податкової зазначила, що офіційна заробітна плата та своєчасно сплачені ПДФО і військовий збір забезпечують працівнику соціальні гарантії.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права і соціальні гарантії, а саме:

– гідні та безпечні умови праці;

– нормований робочий час;

– оплачувані та неоплачувані відпустки;

– регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

– можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

– захист від незаконного звільнення;

– страхові виплати в разі непрацездатності;

– пільги для неповнолітніх;

– додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

– захист прав тощо.

Подія_дня

 

Наразі все більше ветеранів започатковують успішну власну справу.

Інформаційна підтримка допомагає швидше адаптуватися у сфері ведення бізнесу та працювати у правовому полі, з дотриманням вимог законодавства.

Податківці Дніпропетровщини підтримують ветеранів війни у їх підприємницьких ініціативах і охоче діляться своїми знаннями.

Під час зустрічі зі слухачами тренінг-курсу «Організація роботи фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб» Центру ветеранського розвитку при Університеті митної справи та фінансів спілкувались про оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців.

Додатковий акцент – на офіційних джерелах інформації та оперативних форматах взаємодії податкової служби Дніпропетровщини з бізнесом та громадськістю.

Подія_дня

Комунікаційна_податкова_платформа

 

У межах комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася онлайн зустріч з членами Спілки українських підприємців та представниками бізнес спільноти регіону.

Новації податкового законодавства у сегментах податку на додану вартість (ПДВ) та акцизного податку – на порядку денному івенту.

Основні аспекти спілкування – оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товару, нововведення у формах податкової звітності з ПДВ та податкової накладної, ключові зміни щодо ставок акцизного податку на пальне та ліцензування підакцизних товарів.

На завершення заходу – відповіді фахівців ГУ ДПС на питання учасників зустрічі.

Обізнані платники – сумлінні платники!

Працюємо на результат! 

Чи оподатковується ПДВ операція із внесення платником податку основних засобів до статутного капіталу іншої юрособи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 розд. V ПКУ).

Згідно із п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін.

Отже, операція із внесення платником ПДВ основних засобів до статутного капіталу інших юридичних осіб є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Контролюючий орган, до якого мають право звернутися фізичні особи для звірки даних щодо плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

– розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

– права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

– розміру ставки земельного податку;

– нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Фізична особа здійснює незалежну професійну діяльність: про обмеження граничної суми готівкових розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн уключно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.

Таким чином, якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа – підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень.

Водночас на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

ФОП – неплатник ПДВ отримує електронні послуги від особи – нерезидента, яка не зареєстрована платником ПДВ на митній території України: чи виникають податкові наслідки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Особливості оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операцій з постачання електронних послуг нерезидентами – фізичним особам (у тому числі фізичним особам – підприємцям (ФОП)) на митній території України встановлено статтями 208 та 208 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Статтею 208 ПКУ встановлено правила оподаткування у разі постачання особою – нерезидентом послуг, у тому числі електронних послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платник ПДВ, чи будь-якій іншій особі – резиденту – суб’єкту господарювання, чи постійному представництву нерезидента в Україні.

Правила ст. 208 ПКУ не застосовуються у разі постачання електронних послуг особою – нерезидентом, яку зареєстровано як платника ПДВ відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ, фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника ПДВ (абзац другий п. 208. 1 ст. 208 ПКУ).

Правила оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника ПДВ, особою – нерезидентом, яка визначена п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ і яку зареєстровано як платника ПДВ відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ встановлено статтею 208 прим. 1 ПКУ.

Особою для цілей оподаткування ПДВ є особа – нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги (п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, якщо послуги, які надаються ФОПу особою – нерезидентом відповідно до умов договору та норм ПКУ класифікуються як електронні послуги, та місце постачання таких послуг визначається на митній території України, то такі послуги є об’єктом оподаткування ПДВ, а нарахування та сплата ПДВ за такою операцією здійснюється в залежності від статусу ФОПа (зареєстрований чи не зареєстрований платником ПДВ).

Отже, якщо ФОП (неплатник ПДВ) придбав у іноземної компанії, яка не зареєстрована платником ПДВ, електронну послугу, місце постачання якої визначається на митній території України, то він зобов’язаний нарахувати та сплатити ПДВ за такою операцією відповідно до ст. 208 ПКУ, незалежно від того, з якої причини іноземна компанія не зареєстрована платником ПДВ в Україні, в тому числі якщо обсяг її доходів менше 1 млн гривень.

Здійснення особою – нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі ФОП, не зареєстрованим як платники ПДВ, без реєстрації такої особи – нерезидента як платника ПДВ відповідно до ст. 208 прим. 1 ПКУ тягне за собою накладення штрафу на таку особу –нерезидента (п. 117.5 ст. 117 ПКУ).

Сплата СГ за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01.01.2025, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються у частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у м. Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (СГ) (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Згідно з частиною сьомою ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою, зокрема, річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року    № 2755-VІ, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати за відповідну ліцензію.

Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) здійснює внесення плати за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щоквартально рівними частками та подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію, в якій зазначає, зокрема, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати за відповідну ліцензію.

Про можливість отримання батьками відомостей про джерела/суми доходів, виплачених малолітнім дітям (до 14 років)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному ПКУ. Згідно з частиною другою ст. 14 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.

Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі, а також порядок отримання відомостей з Державного реєстру, регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).

Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. VII Положення № 822 фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).

Згідно з п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822).

Таким чином, для отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми доходів, які виплачені малолітнім дітям (до 14 років), їх батькам (усиновителям, опікунам, піклувальникам) необхідно звернутися особисто до контролюючого органу за податковою адресою (місцем проживання) дитини або до будь-якого контролюючого органу та подати Заяву за формою № 10ДР. Заява за формою № 10ДР подається за наявності документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), та свідоцтва про народження дитини.

При цьому у Заяві за формою № 10ДР зазначаються, зокрема:

– у графі «Особисті дані заявника» – реєстраційний номер облікової картки дитини та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) згідно з даними свідоцтва про народження дитини;

– у графі «Задеклароване (зареєстроване місце проживання (перебування) особи)» – місцезнаходження житла дитини, що включає такі дані (за наявності): поштовий індекс, країна, область, район, місто (село, селище), район у місті, назва території територіальної громади, вулиця (шосе/проспект/бульвар/алея/площа/майдан/провулок/узвіз/з’їзд/проїзд/лінія/просіка/ тупик тощо), номер будівлі (будинку/корпусу/блоку/секції тощо), номер квартири (кімнати тощо);

– у графі «Документ, що посвідчує особу» – реквізити свідоцтва про народження дитини (назва документа, серія (за наявності), номер, дата видачі та орган, що видав документ);

– у графі «Контактна інформація» – номер контактного телефону (мобільний/домашній) (за наявності) одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);

у графі «Інформація щодо представника (у разі подання Заяви представником)» – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та відомості про документ, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Понад 226,8 млн грн екологічного податку спрямували платники екологічного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – серпні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників екологічного податку надійшло понад 226,8 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 53,6 млн грн, або на 31 відсоток.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Згідно із п. 249.6 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку визначеному ПКУ. Тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

Транспортний податок: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 9,7 млн гривень

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 9, 7 млн грн транспортного податку. Це на понад 5,8 млн грн, або на 148,7 відс., більше ніж у січні – серпні 2023 року.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами (далі – Витяг), починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органу ДПС стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою. 

Витяг отримується за наступним порядком.

1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/F1300207» у приватній частині Електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом зазначення:

періоду (за кожний рік окремо): здійснюється вибір із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску».

Якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання запиту, встановлюється позначка розрахунку пені. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;

Для отримання інформації у розрізі всіх своїх платежів передбачено встановлення такої позначки. Якщо платник не встановлює позначку, то отримує узагальнену інформацію, без розрізу платежів.

Для отримання інформацій Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу встановлюється відповідна позначка. Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь-якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку. 

3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207» в Електронному кабінеті.

Впродовж восьми місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 26,6 млрд грн платежів, що на понад 6,6 млрд грн, або майже на 33 відс., більше ніж у січні – серпні минулого року. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області висловила щиру подяку платникам за працю та сумлінне виконання своїх фінансових зобов’язань.

«Оперативна комунікація з платниками, зокрема за допомогою комунікаційної податкової платформи, дозволяє мобільно, швидко та зручно вирішити нагальні питання, отримати зворотний зв’язок», – зауважила Наталя Федаш.

Подія_дня

Співпраця_ТГ

Сьогодні відбувся черговий вебінар для представників територіальних громад «Актуальні питання податкового законодавства».

Традиційні питання для обговорення представників територіальних громад з податківцями – акцизний податок, плата за землю, застосування штрафних санкцій, робота з податковим боргом. 

Законодавча обізнаність платників – це надійний фундамент роботи у рамках правового поля та забезпечення стабільності наповнення бюджетів.

Працюємо на загальну мету – наповнення бюджету.

Подія_дня

Днями у Дніпропетровській обласній державній адміністрації проведено нараду «Обговорення проблемних питань бізнесу Дніпропетровщини» під керівництвом голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Сергія Лисака.

На зустріч запросили представників бізнесу Дніпропетровщини. Обговорювали взаємодію з податковою службою, митницею, іншими державними органами. Відповіли на актуальні питання бізнесу. 

До заходу долучились в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш та провідні фахівці податкової служби регіону.

Системний підхід до вирішення нагальних питань бізнесу на часі.  

До уваги контролерів КІК!

З 2022 року на контролерів контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) покладено обов’язки подання Повідомлень про КІК, Звітів про КІК, декларацій про прибуток або про майновий стан та доходи та сплачувати податки.

За статтею 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо резидент України (фізична/юридична особа) зареєстрував в іноземній державі/території юридичну особу, а в деяких випадках і утворення без статусу юридичної особи (наприклад: трасти, фонди), така юридична особа (утворення без статусу юридичної особи) є КІК.

За не виконання правил КІК до контролюючої особи застосовується фінансова відповідальність у вигляді накладення штрафу, розмір якого визначено пунктом 120.7 статті 120 розділу ІІ Кодексу.

Так, за період з 01.01.2022 по 01.09.2024 контролюючим органом отримано 16 917 Повідомлень про КІК, з яких 16 400 – від фізичних осіб – резидентів України та 517 – від юридичних осіб – резидентів України по 8 482 КІК.

Також отримано 21 817 повних Звітів про КІК та 10 354 Звітів за скороченою формою, з них після граничних термінів подано понад 2 тисячі звітів.

Проте акцентуємо увагу, що контролюючий орган з метою виявлення потенційних контролерів КІК застосовує комплексний підхід, який складається, зокрема, з аналізу дисципліни звітування (неподання Повідомлень, своєчасності подання та не подання звітів про КІК), повноти та достовірності відображення інформації у звітах про КІК; аналізу інформації та показників фінансової звітності, аудиторських висновків, документації з ТЦ, первинних документів КІК; аналізу відкритих джерел інформації, ЗМІ, міжнародних баз даних, OSINT, повідомлень від уповноважених органів, опрацювання інформації отриманої через обмін з іноземними компетентними органами тощо.

Такий підхід вже дозволив встановити понад 3 тисячі контролерів КІК, які вчасно не виконали обов’язки, передбачені статтею 392 розділу І Кодексу.

З огляду на зазначене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності виконання контролюючими особами правил КІК, які регламентує стаття 392 розділу І Кодексу.

Наразі триває робота щодо встановлення контролерів КІК та необхідності відповідного звітування про КІК.

УВАГА! РОЗСИЛКА ФЕЙКОВИХ ЛИСТІВ!

Упродовж останніх днів зафіксовано факти неодноразових спроб здійснення шахрайських дій невідомими особами шляхом підміни електронної адреси відправника на офіційну скриньку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з розсилкою фейкових електронних листів (повідомлень) на електронні адреси платників податків від імені керівного складу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогою зв’язатися за певним номером телефону застосунками Telegram, WhatsApp, який не належить даній особі.

Звертаємось до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. Бути обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть якщо вони надійшли від відомих адресатів.

У форматі #комунікаційної_податкової_платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за зверненням фермерського господарства (ФГ) проведено зустріч за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Яіцького Максима та фахівців податкової служби регіону.

Під час заходу представникам ФГ надані роз’яснення щодо нарахування фермерським господарством – платником єдиного податку 4 групи мінімального податкового зобов’язання на земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які орендуються у фізичної особи (громадянина) та якою самостійно сплачено земельний податок, нарахований контролюючим органом ДПС.

Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова». 

Продовжуємо комунікацію разом на спільний результат! 

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                              Головного управління ДПС

                                                                                                                    у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)

 

 

---

« повернутися