Іран, один із ключових гравців на світовому ринку енергоресурсів, демонструє значне пожвавлення у сфері відвантаження своєї нафти. Аналіз супутникових знімків вказує на помітне зростання логістичної активності, що може свідчити про термінові зусилля з транспортування запасів іранської нафти до безпечних місць. Це відбувається в умовах підвищеного геополітичного ризику, коли потенціал військових дій залишається високим, створюючи тиск на іранські нафтові резервуари.

Основний потік іранської нафти проходить через великий термінал на острові Харк, розташованому в стратегічно важливій Перській затоці. Зберігання сировини здійснюється у спеціальних нафтових резервуарах, оснащених так званими “плавучими” дахами. Ці дахи піднімаються вгору, коли резервуар заповнений нафтою, і опускаються, коли вміст викачується. Така технологія дозволяє точно оцінювати рівень наповнення сховищ, що є важливим показником для аналітиків.

Дані супутникового моніторингу за 11 червня виявили, що більшість великих нафтових резервуарів на острові Харк мали низький рівень заповнення, оскільки їхні дахи перебували в опущеному положенні. Проте, вже до 18 червня ситуація кардинально змінилася. Знімки цього дня демонструють, що дахи резервуарів досягли свого максимально високого положення, що є прямим свідченням повного заповнення ємностей іранською нафтою. Цей швидкий приріст обсягів свідчить про інтенсивну перекачку сировини з внутрішніх сховищ країни до терміналу, що підкреслює терміновість дій.

Експерти ринку тлумачать цю активність як спробу іранської влади максимально швидко переправити значні обсяги нафти на танкери, що знаходяться в морі. Острів Харк у цьому процесі виконує роль транзитного пункту, що дозволяє накопичити сировину перед її відправленням за кордон. Успішне перевантаження іранської нафти на океанські нафтові танкери є критично важливим для Тегерана, оскільки це забезпечує стабільні надходження валюти та підтримує економічну стійкість країни навіть в умовах зовнішнього тиску та санкцій, що формує її енергетичну безпеку.

Оскільки термінал на острові Харк розглядається як потенційно вразлива ціль у випадку подальшої ескалації конфлікту, нафтові танкери, що очікують на завантаження, дотримуються безпечної відстані від острова. Вони підходять до терміналу лише тоді, коли настає їхня черга, мінімізуючи час перебування в небезпечній зоні. Ця обережна логістика підкреслює усвідомлення ризиків з боку учасників ринку, впливаючи на динаміку експорту нафти.

Згідно з аналітичними даними, за п’ять днів після початку певних регіональних військових дій обсяги щоденного експорту нафти з Ірану зросли на 44% порівняно зі звичайними показниками. Це свідчить про рішучість Тегерана продовжувати постачання іранської нафти на світові ринки попри всі виклики, що має значний вплив на геополітику регіону.

На геополітичній арені триває обговорення ролі різних країн у регіональному конфлікті. Деякі держави висловлюють свою позицію щодо дій сторін, але часто утримуються від прямого втручання або надання військової допомоги, що може призвести до подальшої ескалації. Водночас, існують припущення про підготовку Тегераном певних заходів у відповідь на можливі загрози, включно з посиленням обороноздатності та розробкою стратегій для захисту своїх інтересів у регіоні.

Ця ситуація підкреслює складну взаємозалежність між енергетичною безпекою, регіональними конфліктами та глобальною геополітикою. Поведінка Ірану на світових ринках нафти залишатиметься предметом пильної уваги міжнародної спільноти, адже будь-яке значне порушення поставок може мати суттєві наслідки для світової економіки та енергетичної безпеки.