01 жовтня – це особлива дата в українському календарі, що об’єднує День захисників і захисниць України та День українського козацтва. Це свято – глибоке вшанування мужності, героїзму та незламності духу всіх, хто стояв і стоїть на захисті нашої незалежності та територіальної цілісності. Воно є свідченням спадкоємності героїчних традицій українського народу, сили волі та відданості своїй Батьківщині.

Шановні захисники та захисниці України! Прийміть найщиріші вітання з цими величними святами! Цей день увібрав у себе багатовікову історію звитяг українського війська, відвагу козаків до наших сучасних героїв. Історично українці завжди прагнули до свободи, давали гідну відсіч ворогам та відстоювали свою землю. Сьогодні наша особлива шана тим, хто несе цю почесну варту на передовій, вкладаючи свої знання, досвід та мужність у благородну місію захисту держави. Ми висловлюємо глибоку вдячність усім чоловікам і жінкам, хто долучається до оборони України. В цей святковий день бажаємо вам мирного неба, незламного козацького здоров’я, надійної підтримки близьких та, найголовніше, Перемоги! Вічна пам’ять і світла шана тим, хто віддав життя за нашу свободу. Слава Захисникам України!

З повагою,
Сільський голова Василь МАЛЯРЧУК

***

Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до Дня захисників і захисниць України.

**Вступ**
01 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць. Запроваджене у 2014 році, це свято вшановує мужність і героїзм оборонців незалежності та територіальної цілісності України, підкреслює військові традиції та звитяги українського народу, сприяючи зміцненню патріотизму. Свято пов’язане з народною традицією Покрови Пресвятої Богородиці, яку козаки вважали своєю покровителькою. Сучасні захисники і захисниці продовжують ці славні козацькі традиції.

**Ключові повідомлення**
День захисників і захисниць – це насамперед свято тих, хто забезпечує мирне життя інших. Ми вшановуємо як сучасних воїнів, так і героїв минулих епох. Українські військові традиції, що сягають глибини століть, розвиваються нинішніми захисниками. Ми дякуємо тим, хто бореться за нашу незалежність, і пам’ятаємо кожного, хто загинув. Підтримка Сил безпеки та оборони України – це наш спільний обов’язок, а зміцнення армії та допомога оборонцям наближають Перемогу.

Українська армія стала однією з найбоєздатніших у світі, слугуючи щитом для Європи. Вшанування героїв минулих епох – від давньоруських воїнів до вояків УНР та УПА – є невід’ємною частиною нашої культури. Елементи старовинного вбрання, як-от «мазепинка», та гасло «Слава Україні! – Героям слава!» є символами тяглості поколінь. Війна формує українську націю, а героїзм наших захисників завойовує повагу у всьому світі. Нині Збройні сили України – це найдовіреніша інституція суспільства.

**Історична довідка**
Свято Покрови Пресвятої Богородиці, що відзначається 1 жовтня, має глибокі історичні корені, пов’язані із захистом Русі. Особливо шановане в Україні, воно отримало назву «Козацька Покрова». Під час Української революції 1917–1921 років відроджувалися козацькі військові традиції, що знайшло відображення у формуванні збройних сил УНР. Ці традиції простежуються у назвах військових формацій, символіці, зброї та одязі.

У Другій світовій війні українці боролися проти нацизму в різних арміях, а вояки Української повстанської армії (УПА) захищали українців від обох тоталітарних режимів, спираючись на козацькі військові традиції. Створення УПА 14 жовтня 1942 року, на Покрову, символічне.

Сьогодні Збройні сили України, маючи 11 років бойового досвіду, реформуються та модернізуються за найновішими стандартами, відновлюючи питомо українські мілітарні традиції.

**Військо Русі (IX–XIV століття)**
Військо Русі складалося з професійної дружини, народного ополчення та найманих загонів. Основу становили професійні воїни. Народне ополчення скликали за потреби. Середня чисельність давньоруського війська сягала 15–20 тисяч. Озброєння включало мечі, шаблі, списи, луки, арбалети, а також облогові машини. Використовувалися кольчуги, панцирі, шоломи, щити. Основними родами військ були піхота та кіннота, а також флот для річкових походів.

**Військо Великого князівства Литовського та Руського (середина XIV – середина XVI століття)**
Тактичними одиницями війська були корогви. Особливо відзначалися волинські та подільські корогви. Лицарство носило кольчуги, посилені плитовими елементами, та використовувало списи, мечі, шаблі. Легка кіннота мала луки. Артилерія та вогнепальна зброя з’явилися наприкінці XIV століття. Визначні перемоги: битва на Синіх Водах (1362), під Грюнвальдом (1410), під Лопушним (1512), під Оршею (1514).

**Козацьке військо (кінець XV – XVIII століття)**
Козацьке військо розвивалося в умовах постійної небезпеки, створюючи новий тип воїна – універсального та витривалого. Первинною одиницею була ватага, пізніше сформувалися полки та сотні. Чисельність війська коливалася від тисяч до сотень тисяч. Козак використовував стрілецьку зброю (рушниці, пістолі) та холодну зброю (шаблі, списи, бойові коси). Артилерія мала гармати малих калібрів. Козак був універсальним воїном, головною ударною силою була піхота. Козацтво здійснювало успішні походи на Чорному морі. Визначні перемоги: битва під Кафою (1616), Хотинська битва (1621), битва під Пилявцями (1648).

**Українські Січові Стрільці (1914 – 1918 роки)**
З початком Першої світової війни було створено Легіон Українських січових стрільців. Основною зброєю були гвинтівки Манліхера, пістолети, кулемети. УСС брали участь у запеклих боях проти російських військ у Карпатах, зокрема за гору Маківку.

**Військо доби Української революції (1917-1921 роки)**
Українці, що перебували в армії Російської імперії, почали формувати національні підрозділи. Створювалися сердюцькі дивізії, Перший Український корпус, Генеральний штаб. Добровольчі формування, як-от курінь Січових стрільців, відіграли ключову роль у боротьбі з більшовиками. Збройні сили УНР будувалися за територіальним принципом. Галицька армія ЗУНР провела успішні операції проти польського війська. Українські формування складалися з піхоти, кінноти, артилерії та технічних частин. Озброєння було переважно російського та австрійського походження.

**Карпатська Січ (1938 – 1939 роки)**
Парамілітарна організація, створена для захисту українців Закарпаття. Січовики несли патрульну службу. Зброя, здебільшого чеського виробництва, була обмеженою. Карпатська Січ була суто піхотною формацією. 15 березня 1939 року, в день проголошення незалежності Карпатської України, січовики вступили в бій з угорськими військами.

**Українська Повстанська Армія (1940-1950-ті роки)**
УПА формувалася за зразком регулярних армій, поділялася на генеральні військові округи. Основною тактичною одиницею була сотня. Озброєння – переважно трофейне (німецьке, радянське, польське, чеське). УПА була переважно піхотною армією, але мала окремі сотні кінноти й артилерії. Боротьба проти окупантів тривала до середини 1950-х років.

**Тематичні ресурси та матеріали Інституту**
Інститут національної пам’яті пропонує низку ресурсів для ознайомлення з історією українського війська та сучасної російсько-української війни: інтерактивні карти, методичні рекомендації, виставки, плакати, відеоматеріали, подкасти та тести. Ці матеріали охоплюють різні періоди української військової історії, від Русі до сучасності, та висвітлюють події російсько-української війни.