13 грудня 1877 року народився український композитор Микола Леонтович.
Його різдвяна колядка «Щедрик» стала символом новорічних свят у всьому світі, найбільш популярна в англомовному аранжуванні як «Carol of the Bells».

Майже 100 років «Carol of the Bells» є найпопулярнішою у світі різдвяною мелодією. Із розвитком кіно її використовували чи не у кожному фільмі про Різдво, з розповсюдженням телебачення — у рекламі та телевізійних шоу. Значно менше часу пройшло відтоді як світ дізнався, що автор цієї казкової мелодії — український композитор Микола Леонтович.

«Щедрик» — одна з найстаріших відомих українських щедрівок, записана ще у 20-ті роки XIX століття першими збирачами фольклору. У їхніх публікаціях ця стародавня обрядова пісня потрапила на очі Миколі Леонтовичу, котрий був вражений її простотою та геніальною гармонією, чарівливим поєднанням мелодії та слів. Він працював над власною версією «Щедрика» майже 20 років. Розпочав роботу 1901 року у Тульчині і лише 1916 року відшліфував її настільки, що дозволив виконувати «Щедрик» перед публікою. У переддень Різдва 1916 року пісню вперше виконав студентських хор Київського університету імені Святого Володимира. «Щедрик» відразу став популярним, того року у грудні його виконували й інші хори у Києві, Вінниці та інших містах.

Наприкінці 1918 року за наказом Симона Петлюри створили Українську республіканську капелу, що мала презентувати вітчизняну музику за кордоном. 1919 року вони перше поїхали з гастролями європейськими столицями, маючи в програмі серед інших прекрасних народних пісень «Щедрика» в обробці Миколи Леонтовича.

Коли геніальний і простий «Щедрик» збирав овації у вишуканих залах Варшави, Відня, Праги, Женеви, Парижу, Лондона та інших європейських столиць, Микола Леонтович вже не мав змоги про це дізнатися — Київ окупували більшовики, несучи з собою терор та безжалісні «чистки» української інтелігенції. В ніч на 23 січня 1921 року композитор був убитий агентом ВЧК Афанасієм Грищенком.

Біографи Леонтовича встановили, що того дня, коли він помер від підступної кулі чекіста Грищенка, його врочистий «Щедрик» звучав у Театрі Єлисейських полів, зачаровуючи публіку новим звучанням давньої народної пісні. На наступний рік капела дісталася з гастролями до Нью-Йорку, а згодом більш як 100 міст у США, також Канади, Мексики, Бразилії, Аргентини та Куби. Світ був вражений українською музикою, в той час як українська державність зникала під навалою більшовиків. Пам’ять про Миколу Леонтовича зберігали рідні та друзі, яким пощастило вижити, а також емігрантська спільнота, щоб, коли з’явиться така можливість, повернути її вільній Україні.