Сьогодні, 13 липня, український народ вшановує третю річницю трагічної та героїчної загибелі Захисника України, жителя села Рея, солдата Олександра Вадимовича Халіфа. Ця дата – нагода згадати про видатну особистість, чиє життя було присвячене служінню Батьківщині та мистецтву, і хто став справжнім символом незламності та мужності. Пам’ять Олександра Халіфа живе у серцях тих, хто знав його, і всіх, хто цінує свободу та мирне майбутнє. Він – один із героїв України, чия історія надихає нас до боротьби та віри в перемогу.

Олександр Халіф народився 9 липня 1987 року в мальовничому місті Бердичеві, у родині, де панував дух вчительської мудрості та інтелектуального розвитку. З юних років він виявляв неабиякий талант до творчості, захоплюючись малюванням та виготовленням унікальних виробів із дерева. Його шлях у мистецтво розпочався з Бердичівської художньої школи, де Олександр відточував свої навички та розвивав естетичне бачення світу. Після цього він продовжив освіту в Житомирському коледжі будівництва, архітектури та дизайну, а згодом працював у будівельно-проєктувальних фірмах, паралельно здобуваючи вищу освіту на заочному відділенні Одеської державної академії будівництва та архітектури. Це свідчило про його багатогранність та прагнення до постійного розвитку, поєднуючи технічні знання з мистецькою чутливістю.

У 2014 році в житті Олександра відбулася важлива подія – він одружився, створивши свою власну родину. Протягом чотирьох років подружжя проживало в Ізраїлі, де Олександр продовжував працювати, а у вільний час віддавався своїй пристрасті – писав картини, які відображали його внутрішній світ та бачення краси. Повернувшись в Україну, він плекав мрію про власну персональну виставку, де міг би поділитися своїм яскравим творчим доробком з широкою публікою. Життя талановитого військового художника було наповнене планами та сподіваннями, адже він прагнув втілити свої мистецькі задуми.

Однак повномасштабне вторгнення агресора в лютому 2022 року кардинально змінило все. Ця трагічна подія перекреслила мирні плани та зруйнувала мрії мільйонів українців, включно з Олександром. Як істинний патріот своєї країни, Олександр Халіф не міг залишатися осторонь, коли доля України висіла на волосині. Він свідомо обрав шлях воїна, взявши до рук зброю замість пензля, щоб захистити рідну землю. Цей український воїн гідно ніс службу у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, виконуючи обов’язки стрільця-санітара. Його побратими згадують Олександра як мужнього героя, неперевершеного оптиміста та життєлюба. Він був надійним і відповідальним другом, завжди усміхненим, доброзичливим, щирим та незламним. Навіть у короткі періоди затишшя, коли навколо панувала війна, Олександр продовжував творити, створюючи портрети своїх побратимів, увічнюючи їхні обличчя та дух. Він мріяв про відбудову українських міст після Перемоги, прагнучи побачити мирну та квітучу Україну. Але, на жаль, цим мріям не судилося здійснитися. Життя воїна-митця, справжнього героя війни, обірвалося 13 липня 2022 року поблизу села Григорівка Бахмутського району Донецької області, захищаючи кожен клаптик рідної землі. Поховали Героя в місті Житомирі, де його пам’ять навіки викарбувана.

Після героїчної загибелі Олександра Халіфа, його талант продовжує жити. Були організовані та успішно проведені виставки його робіт під назвою “Художник на війні” у Житомирі та Бердичеві. Ці виставки стали яскравим свідченням того, який світлий і натхненний всесвіт створив цей воїн-художник – всесвіт, що випромінює любов до життя, гармонію та непереможну радість. Історія українського воїна Олександра Халіфа є нагадуванням, що Україна обов’язково переможе, адже за наше мирне майбутнє сплачено найвищу ціну – життям таких відданих і талановитих людей, як Олександр. Кожен Захисник України, що віддав своє життя, заслуговує на вічну пам’ять і пошану.
Доземний уклін, честь і шана Герою!
Світла і вічна пам’ять!