13 червня 2025 року, Теофіпольська громада прощалась з Воїном – Снаксарьовим Русланом Станіславовичем. Жителі Теофіпольщини зустрічали та проводжали Героя навколішки з живими квітами та прапорами.
Руслан народився 29 жовтня 1981 року у м. Хмельницький. Закінчив Хмельницьку загальноосвітню школу №18. Після закінчення школи працював на будівництві.
08 травня 2024 року був призваний на військову службу по мобілізації Хмельницьким РТЦК та СП.
З 16 вересня 2024 року вважався зниклим безвісти. Довга дорога була Руслана додому.
Руслан Станіславович загинув 16 вересня 2024 року в результаті підриву на невідомому вибуховому пристрої в районі населеного пункту Водяне Донецької області, під час бойових дій із захисту Батьківщини.
В останню дорогу воїна ЗСУ провели рідні, друзі, побратими та жителі громади.
Священнослужителі Православної Церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів у Свято-Покровському храмі ПЦУ селища Теофіполь.
Усі, хто знав Руслана, цінували його за його щирість, доброту та готовність завжди прийти на допомогу. Він був гарним другом, надійним побратимом та життєрадісною і щирою людиною.
Ціною свого життя Руслан здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка. На віки-вічні його ім’я буде вписане в історію нашої громади та держави, як воїна – Героя. Щирі співчуття рідним та близьким.
Поховали воїна з усіма військовими почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України на кладовищі селища Теофіполь на Алеї Героїв.
Вічна пам’ять Захиснику України!