14 червня 2014 року… Минуло 11 років з дня жахливої трагедії біля Луганського аеропорту. Саме тоді терористи збили український військовий літак ІЛ-76, на борту якого перебували 49 захисників України — 40 десантників 25-ї повітряно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. Усі загинули… Ця трагедія стала символом героїзму та втрати для всієї України. Важливо пам’ятати кожного, хто віддав своє життя за нашу свободу та незалежність.

Серед загиблих – наш земляк, Андрій Дмитренко. Сильний, сміливий, вірний присязі. Ціною власного життя став на захист Батьківщини! Андрій Дмитренко назавжди залишиться в нашій пам’яті як герой, який віддав усе заради України.

Не згасне свіча памʼяті про Андрія Дмитренко

У небі синім — тиша і печаль,
Там, де колись здійнявся в небо літак…
У серці залишився біль і жаль,
Але й гордість — бо був ти не з тих, хто відступав.

Твій шлях — як спалах світла у пітьмі,
Як приклад честі, сили й вірної любові.
Ти став щитом для рідної землі,
Ціною життя — без зайвих слів, умов і промови.

Мовчать медалі — промовляє час,
А мати в очах тримає фото, мов святиню…
І кожен з нас схиляє в скорботі чоло,
Бо ти навіки в строю. Бо ти — Україна.

🕯 Пам’ятаємо Андрія Дмитренко.
Пишаємося.
Схиляємо голови у скорботі.

Герої не вмирають. Слава Україні! 🇺🇦