15 березня – день, коли ми згадуємо нашого земляка, воїна Хомина Михайла Ярославовича. Його життя стало прикладом відваги та самопожертви, а смерть – невимовною втратою для всіх нас. Михайло Хомин віддав своє життя за Україну, і пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях.

Михайло Хомин, не вагаючись, став на захист рідної землі з перших місяців повномасштабної війни. Будучи добровольцем, він мужньо боровся на Донецькому напрямку, де щодня ризикував життям заради свободи та незалежності України. Його героїзм і відданість своїй країні заслуговують найвищої поваги.

На жаль, після важкої операції, перебуваючи у відпустці, Михайло помер у Львівському госпіталі. Його смерть стала трагічною звісткою для всіх, хто його знав і любив. Без батька залишилася багатодітна родина, для якої ця втрата – невимовний біль та страждання. Йому назавжди залишилося 42 роки… Це гірка правда війни, яка забирає найкращих.

Нічим не розрадити рідних та близьких Воїна. Це наш спільний біль, спільна втрата і спільне горе. Ми розділяємо скорботу родини та схиляємо голови перед світлою пам’яттю про Михайла. Його героїчний вчинок назавжди залишиться в історії, а його ім’я – в наших серцях.

Вічна пам’ять, вічна слава Герою! Пам’ятаємо… Його подвиг не буде забутий. Ми завжди будемо вдячні Михайлу за його жертовність і відвагу. Нехай його душа знайде спокій, а пам’ять про нього надихає нас на боротьбу за краще майбутнє України.