Щорічно 18 жовтня світ відзначає Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми. Цей день є критично важливим для привернення уваги до однієї з найтяжчих форм злочинності – сучасної форми рабства. Мета цього дня – не лише висвітлення проблеми торгівлі людьми, а й акцентування на необхідності об’єднання міжнародних та національних зусиль для ефективної протидії цьому явищу, забезпечення невідворотного покарання для злочинців та надання всебічної допомоги постраждалим особам.

Торгівля людьми – це протизаконна діяльність, що полягає у вербуванні, перевезенні, передачі, переховуванні або отриманні осіб шляхом погрози силою чи її застосування, або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи уразливим станом, або шляхом надання чи одержання платежів або вигод для одержання згоди особи, яка має контроль над іншою особою, з метою експлуатації. Це охоплює як комерційну сексуальну експлуатацію, так і примусову працю, рабство або дії, подібні до рабства, а також залучення до боргової кабали чи вилучення органів. Ця кримінальна діяльність є однією з найшвидше зростаючих у світі, поступаючись лише незаконній торгівлі наркотиками та зброєю, що підкреслює її глобальні масштаби та загрозу.

На міжнародному рівні, у 2013 році Генеральна Асамблея ООН провела зустріч для оцінки прогресу у втіленні Глобального плану дій по боротьбі з торгівлею людьми, прийнятого 30 липня 2010 року. За її результатами, 18 грудня 2013 року була затверджена резолюція №A/RES/68/192. Ця резолюція чітко окреслила головні цілі та механізми боротьби із цим згубним явищем, закликаючи країни посилювати законодавство, проводити превентивні заходи та надавати підтримку жертвам. Принципи, закладені в ній, є основою для національних стратегій протидії.

Особливої гостроти проблема торгівлі людьми набула нині, в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. Наша країна зіштовхується з безпрецедентними гуманітарними та соціальними наслідками військової агресії. Сексуальне насильство з боку окупантів, примусова депортація мирного населення до Росії, а також загроза торгівлі людьми для внутрішньо переміщених осіб та біженців – це реалії сьогодення. Особливо вразливими є жінки та діти, які були вимушені покинути свої домівки та шукати прихистку, як в Україні, так і за її межами. Вони часто стають мішенями для злочинних угруповань, що спеціалізуються на торгівлі людьми, використовуючи їхнє скрутне становище та вразливість.

Торгівля людьми може відбуватись у безлічі форм, що робить її виявлення складним. Основні прояви включають:

• Вербування, перевезення, передача, продаж: Ці початкові етапи можуть бути замасковані під пропозиції вигідної роботи чи навчання.

• Усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях: Незаконна передача дітей для вигоди.

• Використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією: Сексуальна експлуатація, що є однією з найпоширеніших форм.

• Використання у військових конфліктах: Залучення цивільних осіб, включно з дітьми, до бойових дій або допоміжних робіт на фронті.

• Залучення до злочинної діяльності: Примус до крадіжок, контрабанди, наркоторгівлі тощо.

• Трансплантація чи насильницьке донорство: Вилучення органів проти волі людини.

• Рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця: Експлуатація праці в абсолютно нелюдських умовах, з повним контролем над жертвою.

• Залучення в боргову кабалу: Залежність від вигаданих боргів, які постійно зростають.

• Використання шантажу, погроз, насильства: Психологічний та фізичний тиск для утримання жертви у підневільному стані.

Тому сьогодні кожному громадянину надзвичайно важливо знати ознаки торгівлі людьми, щоб вчасно розпізнати небезпеку або допомогти тим, хто постраждав. Це можуть бути такі дії:

• Забрали паспорт, інші документи, що посвідчують особу, або встановили повний контроль над ними.

• Позбавляли вільного пересування, обмежували спілкування з рідними, друзями чи зовнішнім світом.

• Пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей або виплатили значно меншу суму.

• Погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили постійний психологічний тиск.

• За допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися, або умови якої були значно гірші за обіцяні.

• Примушували відпрацьовувати вигадані борги, які постійно збільшувалися.

• Працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати, або взагалі не оплачували.

• Людина не мала можливості за власним бажанням покинути роботу чи змінити місце перебування.

• Примушували працювати понаднормово, без вихідних та належних умов праці.

• Попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність, вчиняти крадіжки, продавати наркотики або використовували у збройному конфлікті та інші схожі дії.

Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти чи матеріального становища. Однак існують певні категорії осіб, які мають підвищений ризик потрапити в небезпечну ситуацію:

• Безробітні люди працездатного віку, які шукають будь-яку можливість заробітку.

• Жителі сільської місцевості, які можуть бути менш обізнані з ризиками та способами захисту.

• Люди, які мають низький рівень доходів та перебувають у скрутному матеріальному становищі.

• Особи, що працюють за кордоном нелегально або без офіційного працевлаштування, що робить їх вразливими до шахрайства та експлуатації.

• Особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни, оскільки вони не мають правового захисту.

• Люди, що користуються послугами сайтів та застосунків знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів, де може приховуватися мета експлуатації.

• Особи, які працюють у сфері розваг (особливо нічних клубів, масажних салонів тощо), де ризики експлуатації є вищими.

• Особи, які раніше вже були жертвами торгівлі людьми, оскільки вони можуть бути повторно травмовані та легше піддаються впливу.

• Діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або діти, позбавлені батьківського піклування, які є особливо вразливими через відсутність захисту та досвіду.

Якщо ви або ваші знайомі опинилися в ситуації, що може свідчити про торгівлю людьми, або ви володієте будь-якою інформацією щодо таких злочинів, не зволікайте. Важливо негайно повідомити про це до відповідних служб за наведеними телефонами. Ваша пильність може врятувати чиєсь життя.

• 102 – Національна поліція України

• 1547 – Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей

• 527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (безкоштовні дзвінки в межах України)

• 112 – Служба екстреної допомоги в ЄС (для тих, хто перебуває за кордоном)

• 0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги (для отримання юридичної підтримки)

• 0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів)

• 0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 – Національна дитяча гаряча лінія (безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів)

• 1545 (обрати цифру 3) – Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті.