18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Ця трагічна дата нагадує про насильницьку депортацію понад 190 тисяч кримських татар, які втратили свої домівки, батьківщину, рідних, а багато хто – і життя. У 2015 році Верховна Рада України визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу, під час якого здійснювалися умисні вбивства, заподіювалися серйозні тілесні ушкодження, та навмисно створювалися жахливі життєві умови, що були направлені на фізичне знищення кримських татар. Міжнародна спільнота також визнає цю трагедію: Канада, Латвія, Литва вже визнали ці дії геноцидом кримськотатарського народу. Україна продовжує наполегливо працювати над подальшим визнанням геноциду іншими країнами світу.

Комуністичний режим СРСР, а згодом і Росія, протягом десятиліть цілеспрямовано поширювали брехливий міф про кримських татар як зрадників. Цю ж злочинну риторику країна-окупантка використовує і нині для насаджування ворожнечі, утисків та розбрату в окупованому Криму, намагаючись виправдати свої злодіяння.

Російська Федерація вперто заперечує факт геноциду кримських татар в 1944 році та не бере на себе жодної відповідальності за сталінські репресії та депортацію. Більше того, після окупації у 2014 році Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, РФ продовжила злочини тоталітарного радянського режиму та Російської імперії проти кримських татар: чинить репресії та переслідування, цілеспрямовано порушує їх права як корінного народу України, незаконно призиває на військову службу, руйнує культурну спадщину, фальсифікує історію, мілітаризує освіту та суспільне життя. Ці дії є продовженням політики геноциду кримськотатарського народу.

Український народ, який сам зазнав переслідувань і репресій, ставши жертвою радянського геноциду Голодомору 1932–1933 років, глибоко усвідомлює та повністю поділяє біль депортації кримськотатарського народу. Це – наша спільна трагедія, яка об’єднує нас у скорботі.

Тільки у незалежній Україні ми можемо вільно говорити правду про злочини геноциду тоталітарної системи проти людяності та гідно вшановувати памʼять його невинних жертв. Пам’ятаємо! Шануємо!