18 травня Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Ця трагічна дата нагадує про злочинну депортацію кримських татар у 1944 році. Саме 18 травня 1944 року радянська влада розпочала примусове виселення кримськотатарського населення з їхньої історичної батьківщини – Криму. Ця операція, здійснена за наказом Сталіна, стала однією з наймасштабніших трагедій в історії кримськотатарського народу та одним з найбільших злочинів радянського режиму під час Другої світової війни. День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – це день скорботи і пам’яті про невинних жертв. Лише за перші 48 годин було депортовано понад 190 тисяч кримських татар. Жахливі умови перевезення та заслання призвели до великої кількості смертей.

Депортація кримських татар проводилася з неймовірною жорстокістю та в умовах повної секретності. Людей виганяли з домівок, даючи лічені хвилини на збори, конфісковували майно та відправляли у товарних вагонах до віддалених регіонів, зокрема до Узбекистану. Тисячі людей померли в дорозі від голоду, спраги та хвороб. У перший рік після депортації, за різними оцінками, загинуло від 30 до 50 відсотків депортованих. Радянська влада десятиліттями замовчувала правду про цей злочин, забороняючи кримським татарам повертатися на рідну землю. Лише у 1989 році депортація була офіційно визнана незаконною.

Після окупації Криму росією у 2014 році, кримськотатарський народ знову зіткнувся з утисками та переслідуваннями. День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу набув особливого значення у контексті російської агресії. У 2015 році Україна офіційно визнала депортацію кримських татар геноцидом. 18 травня стало Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу на державному рівні. Незважаючи на заклики міжнародної спільноти, ситуація з правами людини в окупованому Криму залишається критичною.

Україна продовжує боротьбу за відновлення територіальної цілісності та захист прав усіх громадян, зокрема кримських татар. День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – це нагадування про важливість боротьби за справедливість, свободу та гідне життя на своїй землі. Вшанування пам’яті жертв депортації має велике національне та міжнародне значення, підкреслюючи стійкість народу у боротьбі за гідність і свободу.