21 березня у місті Кодима відбувся важливий меморіальний захід, присвячений Дню визволення Кодимщини від нацистських загарбників у Другій світовій війні. Ця знаменна подія відзначає 23 березня 1944 року, коли мешканці Кодими вигнали нацистських окупантів, звільнившись від їх гніту, що тривав з 1941 року.

З цієї нагоди на площі Перемоги, біля пам’ятника визволителям, відбувся урочистий мітинг та хвилина мовчання в пам’ять про загиблих воїнів. Секретар міської ради Людмила Заболотна виступила перед присутніми з промовою, наголошуючи на важливості пам’яті та вдячності. Вона підкреслила, що історія Кодимщини – це історія наших предків, імена яких вписані в скрижалі пам’яті.

“Сьогодні ми хочемо побажати єдиному ветерану нашої громади та району, Добровольському Івану Семеновичу, міцного здоров’я на довгі роки. Йому зараз 97 років, і ми раді бачити його в доброму гуморі та чудовій фізичній формі. Бажаємо йому віри в краще майбутнє та перемоги. Сумно, що йому та всім нам знову доводиться переживати страшні воєнні реалії, коли нинішнє покоління змушене захищати Україну від агресії сусідньої держави. Але сила та мужність воїнів Другої світової, їхній досвід надихають на створення нової історії незалежної України – демократичної, вільної держави, без тоталітаризму та насильства. Слава усім, хто боровся з нацизмом; хто збройно захищає Україну сьогодні заради мирного майбутнього! Слава народу-титану, який увійде в історію як символ справедливості, стійкості та нескореності! Слава Україні!” – зазначила Людмила Заболотна.

Голова ветеранської організації громади, Іван Тростянецький, доповнив захід розповіддю про історичні події, свідчення та факти того періоду. Він нагадав про героїзм не лише тих, хто брав участь у бойових діях, але й тих, хто чинив опір у тилу: підпільників та партизанів. Були серед них і зрадники, але шанують пам’ять не їх, а тих, хто залишився вірним своїй землі, ідеалам та народу.

Присутні поклали квіти та гірлянди до підніжжя пам’ятника, віддаючи шану мужності своїх предків, чиї імена викарбувані на стелах. Їх нащадки з гордістю зберігають цю пам’ять.