21 серпня світ вшановує жертв тероризму, ініційоване ООН. Росія, ведучи війну проти України, систематично застосовує терористичні методи, що сягають корінням не лише 2022 року, а й раніше. Нижче наведено кричущі приклади, що яскраво ілюструють терористичну сутність Російської Федерації.

Російський терор проти цивільного населення України розпочався ще у 2014 році. Окупаційна влада переслідувала громадян на окупованих територіях, які не чинили збройного опору, але й не виявляли лояльності до окупаційної адміністрації. Прикладами є політв’язні Олег Сенцов, Олександр Кольченко та Володимир Балух, яких катували, а потім незаконно засудили за сфабрикованими справами. Також згадаймо депутата Горлівської міськради Володимира Рибака та юного футболіста Степана Чубенка, яких жорстоко катували та вбили на Донбасі.

Найбільш резонансним актом міжнародного тероризму з боку Росії та підконтрольних їй угруповань ЛДНР до повномасштабного вторгнення стало збиття малайзійського боїнга MH17. Внаслідок цієї трагедії загинули 298 осіб. Міжнародне розслідування встановило, що авіалайнер був збитий із зенітно-ракетної установки «Бук», яка належала 53-й бригаді ППО РФ, а до злочину причетні двоє російських офіцерів. Незважаючи на вагомі докази, Росія досі не визнає своєї відповідальності за цей акт міжнародного тероризму.

Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Росія значно посилила використання терору як інструменту війни. Це включає катування, вбивства, зґвалтування та насильницьке переміщення населення на окупованих територіях, що має ознаки геноциду. Також спостерігаються планомірні авіаційні та ракетні удари по цивільних об’єктах. Повітряні атаки спричинили значні руйнування міст по всій Україні, а деякі прифронтові міста були практично стерті з лиця землі. Жертвами ракетних ударів стали мирні жителі у торгових центрах, діагностичних центрах та інших цивільних установах. Російські війська обстрілювали дитячі лікарні, як-от «Охматдит» у Києві, та цілеспрямовано руйнували енергетичну інфраструктуру, залишаючи населення без світла й тепла, застосовуючи психологічний тиск та терор. Масштаби руйнувань та страждань, спричинених ракетним терором Росії, важко перелічити.

З 2022 року Росія також вдається до ядерного шантажу, контролюючи Запорізьку АЕС. Влітку 2023 року було скоєно терористичний акт на Каховській ГЕС, підрив дамби якого спричинив екологічну катастрофу.

Особливо кричущим свідченням державно-терористичного статусу Росії стало вбивство понад 50 українських військовополонених 29 липня в Оленівці. Вони здалися в полон з «Азовсталі» під гарантії безпеки від ООН та Червоного Хреста, проте були жорстоко вбиті.

Зафіксовано десятки випадків розстрілів військовополонених та безліч свідчень про катування, знущання та вбивства у полоні. Серед гучних випадків – вбивство української журналістки Вікторії Рощиної, яку росіяни захопили у полон у 2023 році.

Терористична діяльність у сучасному світі є неприпустимим злочином, що потребує належної відповідальності. Це стосується як окремих груп радикалів, так і найбільших держав світу.