22 листопада – День пам’яті жертв голодоморів.
Похоронним дзвоном по всій нашій землі прокотилася страшнюча чума Голодомору у 1932 – 1933 роках. Ніколи світ не бачив такого штучно створеного лиха. Ніколи про горе настільки великого масштабу так голосно не мовчали в той час, коли 10 мільйонів людей просто щезли з лиця землі, ніби й не народжувалися, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили…
Тоталітарний комуністичний режим у ХХ сторіччі вчинив злочин геноциду проти Українського народу у 1932 – 1933 рр., нині у ХХІ столітті його прямий нащадок і вірний послідовний – російська федерація – робить те ж саме. Ідеологи та виконавці злочину геноциду у минулому столітті мали за мету знищення українців як нації. Розв’язана росією проти України нинішня війна спрямована не тільки на те, щоб знищити нашу державну незалежність, а й щоб винищити українців як самобутній народ.
Пам’ять про цей, а також про штучні голодомори 1921 – 1923 років і 1946 – 1947 років сьогодні є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії московському агресору та тоталітарним режимам загалом, вона повинна також слугувати засторогою для недопущення організації штучного голоду будь-де на планеті.
Згадаймо в загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16-00 годині про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди!
Закликаємо усіх вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та засвітити вогники у вікнах, як вияв скорботи за загиблими!