Щорічно 22 березня відзначається Всесвітній день водних ресурсів. Цього року темою цього дня є «Вода для миру» («Water for Peace»), яка зосереджена на важливій ролі води в стабільності та процвітанні світу.

Коли води не вистачає або вона забруднена, або коли люди мають нерівний або зовсім відсутній доступ до води, може зрости напруженість між громадами та країнами.  Понад 3 мільярди людей у всьому світі залежать від води, яка перетинає національні кордони.  При цьому лише 24 країни мають угоди про співробітництво щодо усіх водних ресурсів, які використовуються.

В міру посилення впливу зміни клімату і зростання чисельності населення виникає гостра необхідність в об’єднанні зусиль як всередині країн, так і між ними із захисту і збереження нашого самого цінного ресурсу.

Від правильного функціонування гідрологічного циклу і справедливого управління ним залежить здоров’я та розвиток населення, продовольча та енергетична сфери, економічна продуктивність і збереження навколишнього середовища.

Україна, зазнаючи агресії зі сторони росії, теж потерпає від проблем з водою. Це і забруднення водних ресурсів на окупованих територіях та на лінії зіткнення, це і обмеження доступу населення до питної води внаслідок пошкоджених водогонів, це і одна із найбільших техногенних катастроф – руйнування російськими військами дамби Каховського водосховища.

Ємільчинська громада має достатньо водних ресурсів – річка Уборть та 20 малих річок і струмків, близько 30 ставків, більше 1000 кілометрів меліоративних каналів. Але це не звільняє кожного із нас від відповідальності за стан води. Адже й у ємільчинців вистачає «способів» забруднити природну воду: потрапляння стічних вод каналізації напряму в природні водні об’єкти; надмірне використання у побуті фосфатних миючих засобів; розорювання земель до урізу води поблизу меліоративних каналів, річок та ставків; засмічення відкритих водойм побутовими, промисловими та аграрними відходами; випалювання сухого очерету та осоки на берегах водойм; неекономне витрачання води на виробництві та у побуті.

Крім того, наш регіон характеризується схильністю до великого сезонного коливання рівня поверхневих вод – різкого підвищення у весняний період, коли підтоплюються майже усі населені пункти, та різкого зниження у літньо-осінній період, коли «зникає» вода з річок та колодязів.

Тому бережімо воду – і у колодязі, і у річці, і у джерелі. Пам’ятаймо, що чиста вода – це  запорука здоров’я та довголіття нас і наших дітей.