24 вересня 2025 року.

1309-й ранок великої війни.

Цей день, як і попередні, наповнений очікуванням новин з передової, де наші герої щохвилини наближають світлий день Перемоги. Кожна звістка з фронту – це одночасно і надія, і тривога, але понад усе нас об’єднує непохитна віра. Віра в незламність духу наших воїнів, у справедливість нашої боротьби та в неминучість перемоги добра над темрявою.

Кожен новий ранок стає для нас випробуванням стійкості, а кожен вечір – нагодою висловити безмежну вдячність Богові та нашим захисникам. Саме завдяки їхній самовідданості ми маємо можливість бути вдома, поруч із рідними, займатися улюбленою справою, будувати плани та плекати мрії про мирне майбутнє.

Спливає 1309-й день війни, але, попри всі труднощі, ми зберегли найцінніше – нашу людяність, здатність щиро любити та непохитно чекати. Це ті якості, які роблять нас українцями і дають сили йти вперед.

Ми обов’язково дочекаємося мирного неба над Україною. Наша країна вистоїть, а Перемога буде за нами! Ми віримо в це, бо це наша земля, наша боротьба і наше майбутнє.