24 серпня Україна відзначає 33 – тю річницю проголошення Незалежності

День Незале́жності Украї́ни — державне свято України, що відзначається щорічно 24 серпня (від 1992) з нагоди ухвалення 1991 Верховною Радою України (ВРУ) Акту проголошення незалежності України.

Це важливе свято для держави, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках.

Депутати Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року ухвалили Декларацію про державний суверенітет. Вона проголошувала право України безпосередньо створювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.

Декларація визнавала самостійність ще радянської республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Водночас того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила постанову “Про День проголошення незалежності України”:
“Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України”.

17 березня 1991 року в УРСР провели референдум і республіканське опитування про те, чи згодні громадяни, щоб Україна лишалася у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли 80 % опитаних.
І вже 18 червня 1991 року до Кодексу законів про працю Української РСР, який визначає і державні свята, внесли запис: “16 липня — День незалежності України” (статті 73).

Тож першу свою річницю незалежності Україна відзначила 16 липня 1991 року — ще фактично у складі СРСР.

Однак через місяць після першого святкування стався Серпневий путч — спроба позбавити влади президента СРСР Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад.
Тож 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 346 депутатів проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України. Документ проголошував створення самостійної Української держави. Текст акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.

Щоб легітимізувати нову державу та завадити генпрокурору Радянського Союзу оголосити це рішення незаконним, Верховна Рада вирішила провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України.

На референдум винесли одне запитання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?” У голосуванні взяли участь 31 891 742 людини — 84,18 % населення України. З них 90,32 % (28 804 071 людина) проголосували за.
І вже 20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила нову постанову “Про День незалежності України”:

“1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову ВР УРСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність”.

Після цього дату державного свята замінили й у Кодексі законів про працю. Від 1992 року День незалежності України щороку відзначаємо 2