В останню суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.

    Мільйони життів наших пращурів були покладені на вівтар незбагненної жертви, яку приніс український народ не підлягають забуттю. Те, що на родючих українських чорноземах, які одвічно годували величезну кількість народу, цілими сім’ями, цілими селами гинули люди, інакше як злочином проти людства не назвеш.

             Ще  раз  усі  разом  пом’янемо  безвинно  убієнних  жертв  Голодомору  і  пообіцяємо, що  зробимо  все,  аби  подібне жахіття ніколи не нависло чорним крилом над Україною!

            Схилімо, подумки, голови перед жертвами Голодомору, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!

            Сьогодні складаємо співчуття нащадкам, родинам загиблих. Нехай Господь Бог прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії, любові. Вічна їм пам’ять!

Селищний голова                                                                                                 М.Кравченко