Все більше ковельчан виходить на акції на підтримку полонених. 26 місяців в російських застінках залишаються троє оборонців Азовсталі, наших земляків: Владислав Бакум, Андрій Богдан і Владислав Оксеньчук.

Мами хлопців – Світлана Богдан та Тетяна Бакум закликають нас не мовчати, організовують акції і самі відстоюють своїх дітей. Вони щоразу шукають їх у списках тих, кого вдалось повернути на рідну землю. Уже 15 місяців не обмінювали азовців.

«Ми маємо щодня звертатись до світу, до українців і нагадувати, що  війна  у нашій країні триває, що кожну хвилину кращі сини і доньки тримають оборону. Багато наших воїнів віддали життя та свободу, щоб захистити нас від жахів Бучі та Маріуполя. Кожний загиблий має бути похований, зниклий безвісти – знайдений, а полонений – повернутий додому живим. Ми ніколи їх не зрадимо. Ми чекаємо своїх рідних. Україна чекає своїх Героїв, – наголосила пані Світлана.

Під час заходу згадували про терористичний акт в Оленівці. Незабаром  минає два роки з часу страшної трагедії, коли  росіяни знищили 53 полонених, понад 100 людей зазнали важких поранень. Більшість – бійці полку «Азов».

Ковельчанин Микола вперше прийшов на таку акцію. На його думку, це дуже потрібна справа, їх необхідно проводити, щоб не забути, щоб боротись, щоб не втрачати віри.

Стас Ткаченко, боєць взводу «Вовча зграя», каже, що уже не вперше приходить і буде це робити й надалі.

– Щоразу такі зібрання мають один посил – привернути увагу людей, до того, що хлопці досі в полоні. Їм обіцяли швидкий обмін, але цього не сталось. Ми будемо збиратись на такі акції – це найменше, що ми можемо зробити. Будемо привертати увагу людей, влади, будемо йти цей шлях до кінця, – зазначає він.

Хочеться вірити, що наші полонені відчувають, що за них боряться, стоять, їх пам’ятають, їх подвиг шанують. Їх чекають вдома.

На сьогодні ще понад 1900 оборонців Маріуполя залишаються в полоні, з них – понад 900 бійців полку «Азов».