28 липня – це день, коли вся Україна схиляє голову в пам’ять про захисників і захисниць, які загинули, перебуваючи у ворожому полоні. Цього дня ми вшановуємо мужність та самовідданість тих, хто боронив нашу незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, але був страчений, закатований або залишений напризволяще в неволі, і так і не повернувся до своїх родин.

Ця дата є особливо скорботною, адже вона нагадує про найважчі випробування, через які проходять наші воїни. Багато з них, навіть опинившись у полоні, не зламалися, зберігали вірність присязі та Україні. Проте, на жаль, доля багатьох з них завершилася трагічно. Вони стали жертвами жорстокості та нелюдського ставлення з боку окупантів. Їхні життя були обірвані, але їхній дух, їхня боротьба та їхня відданість Україні назавжди залишаться в наших серцях.

Ми висловлюємо найглибші та найщиріші співчуття родинам, які втратили своїх найрідніших. Ваша втрата є невимовною, але пам’ять про героїв, які загинули, захищаючи нас, має стати тим джерелом сили, що об’єднує нас усіх. Нехай їхня самопожертва надихає нас на єдність, непохитну солідарність та невтомну боротьбу за правду, справедливість і нашу перемогу.

Пам’ять про кожного, хто загинув у полоні, є нашим спільним обов’язком. Ми не забудемо їхньої мужності, їхньої стійкості та їхньої остаточної жертви. Їхні імена назавжди вписані в історію України як символи незламності та любові до Батьківщини.

Слава Україні! Героям слава!