🕯️ 29 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖАХЛИВОЇ ТРАГЕДІЇ БАБИНЬОГО ЯРУ

Сьогодні, 29 вересня, Україна вшановує пам’ять жертв однієї з найстрашніших трагедій, що сколихнула світ у XX столітті. Саме цього дня у 1941 році нацистські окупанти розпочали криваву серію масових розстрілів у Бабиному Яру, що на околиці Києва. Лише за перші два дні цього пекла загинуло понад 33 тисячі невинних людей, переважно євреїв. Втім, протягом усієї нацистської окупації ця земля стала місцем загибелі десятків тисяч: євреїв, ромів, українців, радянських військовополонених, а також представників інших національностей, священнослужителів та дітей.

Ці люди пройшли останній, страшний шлях, який часто називають “дорогою смерті”. Їх було приречено на страту виключно через їхнє походження, віросповідання чи політичні переконання. Це був прояв найчистішої ненависті та жорстокості.

Історія Бабиного Яру – це не лише трагедія минулого. Після закінчення Другої світової війни радянська влада десятиліттями намагалася замовчувати або спотворювати масштаби цієї катастрофи. Робилися спроби стерти пам’ять про загиблих, зрівняти яр із землею, перетворивши його на парк. Однак, історію, особливо таку криваву, неможливо поховати під шарами бетону чи забуття.

З усвідомленням жахів Голокосту світова спільнота висловила потужний заклик: «Ніколи знову». Але, на жаль, історія повторюється. Сьогодні, коли Україна бореться за своє виживання, росія продовжує чинити геноцид проти українського народу. Ми бачимо, як ворог масово катує та розстрілює мирних мешканців, знищує міста та села, намагається стерти нашу культуру, мову та саму ідентичність. Цинізм дій агресора сягає небачених масштабів: під прикриттям вигадок про “антифашизм” росіяни скоюють акти вандалізму, руйнуючи синагоги, єврейські цвинтарі, і навіть сам Бабин Яр. Це є наругою над пам’яттю жертв, над історією та черговою спробою знищити нашу самобутність.

Пам’ять про Бабин Яр – це нагадування про ціну миру та про те, що зло, яке не було покаране, має тенденцію повертатися. Ми повинні пам’ятати, щоб не допустити повторення подібних жахів у майбутньому.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті