29 червня у мальовничому селі Кальник відбулася зворушлива церемонія прощання з видатним українським істориком, доктором історичних наук, професором – Григорієм Дмитровичем Казьмирчуком. Ця подія стала символом глибокої пошани до людини, яка присвятила своє життя науці, збереженню історичної пам’яті та безмежній любові до України. Григорій Казьмирчук був не лише заслуженим дослідником історії Поділля та творчості геніального Тараса Шевченка, а й старійшиною Кальницького козацького полку імені Івана Богуна, що підкреслює його патріотизм та відданість українським традиціям. Життєвий шлях Григорія Дмитровича завершився 16 червня 2025 року. Наступного дня, 17 червня, у столиці України, на Байковому кладовищі в Києві, з ним попрощалися найближчі – рідні, колеги по науковій діяльності, численні друзі та земляки. Згідно із його останнім заповітом, прах видатного професора було поховано на рідній землі – у селі Кальник. Це рішення підкреслює його глибокий зв’язок з малою батьківщиною, яку він так щиро любив і прославляв у своїх працях. Саме у Кальнику, біля стін Кальницького ліцею, де Григорій Казьмирчук здобував освіту і куди завжди повертався з теплотою, коли приїздив на рідну землю, розпочалася прощальна церемонія. Ця школа була для нього не просто навчальним закладом, а місцем, де формувався його світогляд та зароджувалася любов до історії. Біля рідної школи відбувся скорботний мітинг, під час якого присутні вшанували світлу пам’ять Григорія Дмитровича. Промовці згадували, яким він був за життя – мудрим наставником, невтомним дослідником, справжнім патріотом. Було відзначено його безцінний внесок в українську науку, зокрема у збереження національної історичної пам’яті, а також у глибоке дослідження історії рідного Кальника, Дашівщини та Іллінеччини. Його роботи стали цінним джерелом для майбутніх поколінь, дозволяючи краще зрозуміти коріння та розвиток рідного краю. До урочистої церемонії прощання долучилися представники місцевої влади, зокрема Іллінецький міський голова Володимир Ящук та представники Іллінецької міської територіальної громади. Вони віддали останню шану цій справді непересічній, талановитій та видатній особистості, висловивши щирі співчуття рідним і близьким з приводу цієї непоправної втрати. Присутні на церемонії розділили біль втрати, усвідомлюючи, що Україна втратила одного зі своїх найвідданіших синів, чий внесок у розвиток історичної науки є величезним. Світла і вічна пам’ять Григорію Дмитровичу Казьмирчуку. Нехай його душа спочиває з миром на рідній українській землі, яку він так глибоко любив, вивчав і прославляв у кожній своїй праці. Його величезна наукова та громадська спадщина, його незламний дух патріота назавжди залишаться з нами, а пам’ять про нього житиме в серцях вдячних нащадків, надихаючи на нові звершення та продовження його благородної справи.