3 липня 2025 року, у скорботний для всієї України день, у важкому бою поблизу населеного пункту Петропавлівка, що на Харківщині, під час захисту української землі від російських загарбників, героїчно загинув солдат Зіненко Артур Олексійович. Ця звістка глибоко вразила громаду Кам’янського, залишивши незагоєну рану в серцях рідних, близьких та всіх, хто знав цього мужнього воїна. Вшанування пам’яті Артура Зіненка є нашим обов’язком, адже він віддав найцінніше — своє життя — за свободу та незалежність України. Кожен громадянин України усвідомлює важливість боротьби, яку ведуть наші захисники на передовій, і розуміє, що перемога дається надзвичайно високою ціною. Саме тому такі події, як загибель Артура Зіненка, боляче відгукуються у кожному серці.Від імені всієї громади, міський голова Андрій Білоусов, Кам’янська міська рада та її виконавчий комітет висловлюють глибокі та щирі співчуття родині полеглого захисника, його дружині, синам та матері. Кожне ім’я, викарбуване на скрижалях історії нашої боротьби, є символом незламності духу та вірності Батьківщині. Пам’ять Артура Зіненка назавжди залишиться у наших серцях як приклад безмежної мужності та самовідданості. Ми маємо пам’ятати про його жертву щодня, адже саме завдяки таким Героям ми можемо жити та працювати під мирним небом.Артур Зіненко народився 31 липня 1982 року в Дніпродзержинську, нині Кам’янське. Його життєвий шлях був прикладом гідності та наполегливості. У 2001 році він успішно закінчив Дніпродзержинський індустріальний технікум, здобувши освіту, яка мала стати основою його мирного життя. Протягом 2001-2003 років Артур проходив строкову військову службу, здобувши перші навички та розуміння важливості захисту країни. Коли у березні 2022 року Україна зіткнулася з повномасштабним вторгненням, Артур, не вагаючись, став на захист рідної землі та її народу. Він обрав шлях воїна, усвідомлюючи всі ризики, але керуючись глибоким почуттям патріотизму та любові до України. Цей вибір свідчить про його справжній характер та відданість своїй державі.Життя Артура, його мрії та плани були нерозривно пов’язані з його родиною. У нього залишилися дружина, яка втратила коханого чоловіка, та два сини, які тепер ростимуть без батька, але з гордістю за його героїчний подвиг. Також осиротіла його мати. Вся громада розділяє біль цієї непоправної втрати та висловлює щиру підтримку близьким Артура. Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув, відстоюючи наше майбутнє. Пам’ять Артура Зіненка – це не лише пам’ять про втрату, а й про велич духу, про силу українського народу, що продовжує боротьбу.Доземний уклін воїну-захиснику! Нехай його подвиг стане вічним орієнтиром для майбутніх поколінь. Вічна пам’ять і слава Герою, який загинув за Україну! Ми ніколи не забудемо тих, хто поклав своє життя на вівтар свободи. Ця трагічна подія вкотре нагадує нам про ціну, яку Україна платить за своє право бути вільною та незалежною.Кожен, хто шанує пам’ять Артура Зіненка, запрошується на церемонію прощання.Прощання з Артуром Зіненком відбудеться 12 липня 2025 року. Панахида за полеглим воїном розпочнеться о 14:00 у Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ, що розташована за адресою: вулиця Сергія Слісаренка, 34. Запрошуємо всіх охочих прийти та віддати останню шану Герою, який віддав своє життя за нас. Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вулиці Весняній. Ця Алея стане його вічним прихистком, місцем, де покояться ті, хто виборов для нас мир та майбутнє. Кожен, хто прийде на прощання, підтвердить, що пам’ять Артура Зіненка житиме вічно. Нехай земля йому буде пухом, а його душа знайде спокій у небесній обителі, де спочивають праведні воїни.